
Справа № 202/265/19
Провадження № 1-кс/202/1079/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
У Х В А Л А
4 лютого 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шишляннікова О.В., адвоката ОСОБА_1, слідчого Роше М.І., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско" про скасування арешту майна, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Проско" в особі його директора ОСОБА_2 звернулося до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт вагонів № 62178967 та № 66041161, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном, які знаходяться на залізничній станції «Просяна», 13 (тринадцятий) шлях, тупик ТОВ «Проско», накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03.12.2018 року по справі № 202/7675/18 (провадження № 1-кс/202/8958/2018), посилаючись на те, що арештовані вагони не можуть слугувати доказами в розумінні ст. 98 КПК України. На сьогодні у кримінальному провадженні № 12018040000000415 немає підозрюваних, цивільного позову. Накладений арешт блокує господарську діяльність ТОВ «Проско», завдає значних збитків підприємству. Вказує, що TOB «Проско» належить цілісний майновий комплекс гірничо-збагачувального комбінату з виробництва каолінової продукції, розташований у смт. Просяна Покровського району, на якому працює 330 працівників. Сировиною, з якої шляхом збагачення на збагачувальних фабриках отримується товарний каолін гранульований, комовий, порошок із вмістом кварцу 1-2% та пісок із вмістом каоліну 2-5% є технологічні хвости збагачувального виробництва, розташовані на території підприємства в кар’єрах Скидянському, Вершинському, Маломихалівському у вигляді комового каоліну із вмістом кварцу 5-20%, каолінової суспензії різної шільності із вмістом кварцу 5-20%, піску кварцового із вмістом каоліну 20-30%, а також каолінова руда, видобута ТОВ «Проско-Ресурси» за період 2009 - 2017 роки на підставі спеціальних дозволів на користування надрами № 4921 та № 4922. Вказана руда видобувалася на Вершинському та Дібровському кар’єрах селективно, в залежності від якості відвозилась на збагачення на збагачувальні фабрики у відповідності до потреб виробництва. Залишки руди, враховуючи великий обсяг, розміщувались на території вищезазначених кар’єрів для мінімізації транспортних витрат, з метою подальшого транспортування на фабрики за необхідністю. За період дії спеціальних дозволів ТОВ «Проско-Ресурси» видобуто 3 016 000 тон руди. За даний об’єм видобутої руди сплачено 3 642 333 грн. податку на надра та інших відповідних податків. Фактично за період 2009-2017 років відпрацьовано 1 157 563 тон руди, з якої вироблено 692 057 тон каолінової продукції та 465 506 тон піску. Залишки непереробленої руди, відходів та напівфабрикатів в кількості 1 858 437 тон розміщені на території Скидянського, Вершинського, Маломихалівського кар’єрів та належать підприємству, яке вправі використовувати їх на свій розсуд. Всі вказані дані зафіксовано у звітах 5ГР за період 2009-2017 роки, поданих до Держгеонадра України. Попередня заготівля руди дозволяє підприємству сировину потрібної якості на декілька років роботи. Підприємство має повне право на зазначений видобуток та оплачену сировину, її розміщення, транспортування та переробку. ТОВ «Проско-Ресурси» офіційно 16.03.2017 року відповідно до п. 14 постанови КМУ від 30.05.2011 року № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» подало заяви на продовження дії спецдозволів на користування надрами. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства спеціальні дозволи знаходяться в стадії продовження терміну дії. На даний час ТОВ «Проско-Ресурси» укладені договори на проведення геологічної експертизи на продовження видобутку каолінів та на початку 2019 року очікується розгляд заяви та продовження спеціального дозволу на родовище.
В свою чергу, ТОВ «Проско» є виробником каолінової продукції з каолінів збагачених, придбаних у ТОВ «Проско-Ресурси» за договором поставки № 165/15ПР від 30.10.2015 року. Дії слідчих органів щодо арешту вагонів з продукцією ТОВ «Проско» є зухвалими, протиправними та рейдерськими, спричиняють значну матеріальну шкоду та призводять до блокування діяльності підприємства.
В судовому засіданні представник ТОВ «Проско» - адвокат ОСОБА_1 клопотання підтримала, зауваживши, що ТОВ "Проско" придбало у ТОВ «Проско-Ресурси» каолінову руду, яка добута в період дії спеціального дозволу, після чого на потужностях належного їй цілісного майнового комплексу, здійснює очищення каолінової руди, збагачений каолін фасує в палети та реалізовує покупцеві. Така продукція є власністю ТОВ "Проско". Вагони, на які накладено арешт, належать перевізнику та за кожен день простою вагонів товариству нараховується плата. Наполягала скасуванні арешту.
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти клопотання заперечував, пояснивши, що арешт на вагони накладено для збереження речових доказів, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Проско" може бути причетне до незаконного видобування каоліну, оскільки ТОВ "Проско-Ресурси" знаходиться в стані банкрутства. Тому слідством було відібрано зразки з кар'єру, де добувається каолінова руда та трьох цехів ТОВ "Проско" для експертного порівняння. Арештовані вагони дійсно належать перевізнику, однак у разі скасування арешту вагонів, орган досудового розслідування, виходячи з громіздкості палетів з каоліном, не має де їх зберігати. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, а також безпосередньо дослідивши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018040000000415 у чотирьох томах, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ТОВ "Проско" є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018040000000415 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.
Зокрема, згідно з витягом із ЄРДР в період з жовтня 2017 року по теперішній час службові особи ТОВ «Проско-Ресурси» (код 35202094, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Рогальова, 21-А), порушуючи встановлені правила використання надр, здійснюють без спеціального дозволу незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме каоліну на території Просянського родовища. Крім того, службові особи Державної фіскальної служби України та Державної служби геології та надр України, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, не вживають заходів щодо припинення незаконно видобування корисних копалин загальнодержавного значення (каоліну) підприємством ТОВ ТОВ "Проско-Ресурси", що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у сумі понад 250 тис. грн.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 3 грудня 2018 року накладено арешт на вагони № 62178967 та № 66041161, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном та знаходяться на залізничній станції «Просяна», 13 (тринадцятий) шлях, тупик ТОВ «Проско».
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що представник ТОВ "Проско" не був присутнім при розгляді питання про арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За положеннями частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, частиною другою статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).
Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому норми частини другої статті 173 КПК зобов'язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти ОСОБА_3" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту від 03.12.2018 року, арешт на вагони № 62178967 та № 66041161, заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном, накладений з метою збереження їх як речового доказу, проведення порівняльних експертиз, встановлення суми збитків, завданих незаконною діяльністю, а також подальшого відшкодування завданих збитків.
При цьому в клопотанні слідчого про накладення арешту не зазначено підстав для арешту майна, які передбачені абзацом 2 частини 2 статті 170 КПК України, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Натомість потреба у накладенні арешту на вагони, заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном, мотивована слідчим необхідністю виконання завдань кримінального провадження, присічення та попередження неправомірних дій, встановлення завданого неправомірними діями збитків, встановлення винних осіб, подальшого відшкодування завданих незаконними діями збитків.
Тобто клопотання слідчого про арешт майна не відповідало вимогам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, відповідно до якого у клопотанні про арешт майна повинні бути зазначені підстави і мета арешту відповідно до положень статі 170 цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання ТОВ "Проско" про скасування накладеного арешту, слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження № 12018040000000415 здійснюється за фактом порушення службовими особами іншого підприємства - ТОВ «Проско-Ресурси» (код 35202094), встановлених правил використання надр, а саме незаконного видобування корисних копалин без спеціального дозволу.
В свою чергу, ТОВ "Проско" (код 39964141) є власником гірничо-збагачувального комбінату, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі договору поставки набуває у ТОВ «Проско-Ресурси» корисні копалини - каолін для його подальшої обробки та реалізації.
Будь-які об'єктивні дані про здійснення ТОВ "Проско" незаконної діяльності та завдання збитків матеріали кримінального провадження не містять.
У той час як у судовому засіданні встановлено, що арешт вагонів, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном, спричиняє негативні наслідки для господарської діяльності ТОВ "Проско", оскільки останньому перевізником нараховується оплата за простій вагонів.
Отже, можна зробити висновок, що в даному випадку обмеження права власності є неспівмірним із завданням кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що безпосередньо вагони № 62178967 та № 66041161, на які накладено арешт, хоча й визнані слідчим речовими доказами в кримінальному провадженні про порушення правил використання надр ТОВ «Проско-Ресурси», проте не є такими у розумінні статті 98 КПК України.
Крім того, з постанови про визнання та приєднання речових доказів від 30 листопада 2018 року вбачаться, що органом досудового розслідування під час огляду вищевказаних вагонів було здійснено відібрання проб речовини, яка знаходиться в біг-бегах (палетах) для подальшого проведення порівняльних експертиз.
Зазначені обставини спростовують необхідність тримання майна під арештом з метою проведення експертиз та відшкодування збитків.
Таким чином, слідчому судді не надано доказів, які б виправдовували подальшу необхідність збереження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арештувагонів № 62178967 та № 66041161, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном та знаходяться на 13-му шляху залізничної станції «Просяна».
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника зазначеного майна – ТОВ Проско».
За таких обставин є законні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 3 грудня 2018 року на вагони під № 62178967 та № 66041161, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною каоліном.
На переконання слідчого судді скасування арешту не матиме негативних наслідків для досудового розслідування, оскільки слідчим не доведено, що відсутність арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цього майна.
Слідчий суддя виходить з того, що ТОВ "Проско" не заперечується факт виготовлення каоліну з руди, добутої ТОВ «Проско-Ресурси», сама по собі продукція, яка знаходиться в арештованих вагонах, не містить даних щодо її видобування ТОВ «Проско-Ресурси» після закінчення дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин та на даний час органом досудового розслідування відібрані зразки проб каоліну для проведення експертних досліджень.
Так, ухвалою слідчого судді від 21 січня 2019 року призначено гемологічну експертизу з метою дослідження складу зразків продукції, схожої за ознаками на каолін-збагачений, та зразків корисних копалин з місця видобутку, вилучених під час огляду родовища, а також відеозаписів з процесом видобування корисних копалин.
Більш того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалами слідчого судді від 3 грудня 2018 року, 5 грудня 2018 року накладено арешт на документацію ТОВ «Проско-Ресурси», пов’язану з транспортуванням (експортом) каоліну, видаткові накладні, накладні для відправника ТОВ «Проско» на перевезення каоліну, рахунки на оплату, оборотно-сальдові відомості за рахунками, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) між ТОВ «Проско-Ресурси» та ТОВ «Проско», експериментальні зразки каоліну різного типу та інші речові докази (справа № 202/7675/18, провадження № 1-кс/202/8957/2018, 1-кс/202/8955/2018).
Отже, скасування арешту не матиме наслідком втрату доказової бази у кримінальному провадженні № 12018040000000415, що також було підтверджено слідчим у судовому засіданні.
Доводи слідчого про те, що посадові особи ТОВ "Проско" можуть бути причетні до кримінального правопорушення, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки відомості про незаконну діяльність ТОВ "Проско" на час розгляду клопотання слідчим суддею до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
За таких обставин, клопотання ТОВ «Проско» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско" про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 3 грудня 2018 року на вагони під № 62178967 та № 66041161, які заповнені біг-бегами (палетами) з корисною копалиною «каолін», які знаходяться на залізничній станції «Просяна», 13 (тринадцятий) шлях, тупик ТОВ «Проско».
Контроль за виконанням ухвали покласти слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України – о 09 годині 30 хвилин 7 лютого 2019 року.
Слідчий суддя Н.Ю. Марченко
Судове рішення № 79661775, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 04.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/265/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: