Рішення № 79661658, 07.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р. Справа№200/630/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП 250272353, Донецька область, м. Селидове, вул. Ткаченко, 20 А)

до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 14 вересня 2018 року про відмову у призначенні пенсії, зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву, зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем у шахті у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці періоди роботи з 5 вересня 1986 року по 30 січня 1992 року на підприємстві шахтоуправління «Ясиновське», з 15 березня 1993 року по 28 вересня 1998 року на підприємстві ВП «Шахта Північна» ДП «Макіїввугілля», з 29 вересня 2005 року по 13 січня 2007 року та з 11 лютого 2008 року по 5 квітня 2012 року на підприємстві «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля», з 26 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля», з 1 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

Ухвалою суду від 15 січня 2019 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/630/19-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, відмовляючи у призначенні йому пенсії безпідставно не зарахував певний період його роботи до пільгового стажу, оскільки записи його трудової книжки, яка відповідно вимог чинного законодавства є основним документом на підтвердження стажу роботи, зроблені у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях із зазначенням особливих умов праці.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав, аналогічних у оскаржуваному рішенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВТ № 155688, виданого Красноармійським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 13 травня 2015 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач претендує на призначення пенсії відповідно п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що записами у трудовій книжці серії БТ-І № 7020710 на ім’я позивача підтверджується робота позивача, за спірні періоди, а саме:

з 5 вересня 1986 року по 30 січня 1992 року позивач працював посадах підземного учня гірничого, підземного гірничого, учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею на підприємстві Шахтоуправління «Ясиновське»;

з 15 березня 1993 року по 28 вересня 1998 року – працював підземним гірничим 3 розряду з повним робочим днем в шахті Макіївського ВО по видобутку вугілля «Макіїввугілля» Шахтоуправління «Северне»;

з 1 жовтня 1997 року по 1 березня 1999 року працював підземним шахті електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

29 серпня 2005 року позивача прийнято до Відособленого підрозділу «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» на посаду електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувну ділянку; 1 жовтня 2005 року позивач переведено на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувну ділянку, з якої звільнено за власним бажанням 31 жовтня 2006 року;

у період з 1 грудня 2006 року по 13 січня 2007 року позивач працював підземним гірничим ТОВ «Коксохимстрой»;

з 11 лютого 2008 року позивача прийнято електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувну ділянку Відокремленого підрозділу «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля»; 6 травня 2008 року – переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на видобувну ділянку, де працював по день звільнення 5 квітня 2012 року;

з 25 квітня 2012 року по 15 лютого 2017 року позивач працював на ВП Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею.

Також, згідно записів трудової книжки позивача у період з 25 квітня 2012 року по 15 лютого 2017 року судом встановлено, що на підставі наказів підприємства від 26 лютого 2008 року № 72 та від 28 лютого 2013 року № 83 робоче місце електрослюсаря підземного за умовами праці підтверджено право на пенсійне пільгове забезпечення за Списком № 1.

31 липня 2018 року позивач звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Дана заява була зареєстрована 31 липня 2018 року за № 3607.

Згідно службової записки начальника відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації від 10 серпня 2018 року «Щодо перереєстрації підприємств» станом на 10 серпня 2018 року страхувальник ТОВ «Коксохімбуд перереєстровано до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС та реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на території, підконтрольній українській владі не здійснювалися; ВП «Шахта «Північна» ДП «Макіїввугілля» та ВП «Шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» - реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на території, підконтрольній українській владі не здійснювалися, страхувальником ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» здійснило перереєстрацію та перебуває на обліку у Херсонській ОДПІ ГУ ДФС.

Рішенням відповідача від 14 вересня 2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Як вбачається зі змісту зазначеного рішення підставою відмови у призначенні пенсії позивачу було відсутність необхідного пільгового (підземного) стажу роботи через не зарахування окремих періодів його роботи до пільгового стажу роботи, а саме:

з 5 вересня 1986 року по 30 січня 1992 року на підприємстві шахтоуправління «Ясиновське» оскільки відсутні пільгові довідки за цей період,

з 15 березня 1993 по 28 вересня 1998 року на підприємстві ВП «Шахта Північна» ДП «Макіїввугілля», оскільки довідка надана підприємством, яке не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольну українській владі територію, та не можливо провести перевірку наданих документів,

з 29 серпня 2005 року по 13 січня 2007 року, з 11 лютого 2008 року по 5 квітня 2012 року на підприємстві ДП «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля» оскільки відсутні пільгові довідки за цей період,

з 26 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» так як в даних про спец стаж в ОК-5 вказано атестацію від 26 лютого 2008 року, яка не дійсна на даний період, так як підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольну українській владі територію, та не можливо провести перевірку наданих документів.

з 1 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» так як підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольну українській владі територію, та не можливо провести перевірку наданих документів.

з 1 грудня 2016 року по 13 січня 2017 року на підприємстві ТОВ «Коксохім», так як підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольну українській владі територію, та не можливо провести перевірку наданих документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах..

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Щодо правомірності не зарахування періодів роботи позивача через відсутність пільгових довідок, суд вважає за необхідне зазначити, що виконання позивачем роботи під землею (в шахті) підтверджується записами трудової книжки. Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Суд зауважує, що відповідач всупереч зазначеному у 3-місячний строк не витребував додаткових документів (зокрема, від підприємства «Шахта «Бутівська», що відповідно до службової записки, здійснило перереєстрацію до м. Херсон) та не вчинив інших дій спрямованих на підтвердження стажу роботи для зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу, а прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у спірні періоди на вищезазначених підприємствах. Записи про ці періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Щодо не зарахування періодів роботи позивача з 26 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року та з 1 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року, оскільки період не підтверджено атестацією робочих місць та з 1 грудня 2016 року по 13 січня 2017 року через відсутність даних по спец стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд вважає такі дії відповідача не обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціально політики України від 18 листопада 2005 року N 383 (надалі – Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктами 4.2. та 4.3. зазначеного Порядку визначено, що результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За змістом цієї норми вбачається, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1992 року № 442, результати атестацiї використовуються при встановленнi пенсiй за вiком на пiльгових умовах, пiльг i компенсацiй за рахунок пiдприємств та органiзацiй, обгрунтуваннi пропозицiй про внесення змiн i доповнень до спискiв № 1 i 2 виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв, що дають право на пiльгове пенсiйне забезпечення, а також для розробки заходiв щодо полiпшення умов працi та оздоровлення працюючих.

Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 16.12.1999 року № 01-3/2586-02-6 «Про порядок обчислення стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць» роз'яснило, що у разі підтвердження права за результатами атестації впродовж 5 років після ведення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за професіями і посадами, передбаченими Списками № 1 і № 2, тобто період до дати видання наказу по підприємству про результати проведення атестації і подальший період роботи впродовж 5 років після вперше проведеної атестації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у Реєстрі застрахованих осіб інформації про спец стаж не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії (зарахуванні відповідного стажу), оскільки ведення Реєстру/внесення до нього відповідної інформації не відноситься до повноважень позивача, отже на позивача не може бути покладено відповідальність за невнесення зазначеної інформації.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов’язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. Отже, відповідно до вимог статті 139 КАС України, судовий збір у зазначеному розмірі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП 250272353, Донецька область, м. Селидове, вул. Ткаченко, 20 А) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 вересня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП 250272353) від 31 липня 2018 року № 3607 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 5 вересня 1986 року по 30 січня 1992 року на підприємстві шахтоуправління «Ясиновське», з 15 березня 1993 року по 28 вересня 1998 року на підприємстві ВП «Шахта Північна» ДП «Макіїввугілля», з 29 вересня 2005 року по 13 січня 2007 року та з 11 лютого 2008 року по 5 квітня 2012 року на підприємстві «Шахта Бутівська» ДП «Макіїввугілля», з 26 лютого 2013 року по 31 грудня 2013 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля», з 1 грудня 2015 року по 31 серпня 2016 року на підприємстві ВП «Шахта Тошківська» ДП «Первомайськвугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП 250272353, Донецька область, м. Селидове, вул. Ткаченко, 20 А).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 7 лютого 2019 року. Повне судове рішення складено 7 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.