Ухвала суду № 79661501, 05.02.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3148/17

УХВАЛА

Іменем України

05 лютого 2019 року м.Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області у складі:

головуючого – судді Саєнко О.Б., суддів – Ганкіної І.А., Бондаренко О.І. ,

при секретарі – Кузьменко А.О., за участю: прокурора – Конівець Д.А.,

захисників-Кадочнікова А.О., ОСОБА_1

обвинувачених : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вінниці Вінницької області клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному 27.08.2017 року в ЄРДР за №12017020100000960 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З листопада 2017 року в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В даному судовому засіданні прокурор Конівець Д.А. заявив клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки такий строк стікає 07.02.2019, та ті ризики які стали підставою його застосування не змінилися та не відпали, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 є раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів , може вчинити інший злочин, проживає в інший області, може переховуватися від суду; ОСОБА_3- проживає у Липовецькому районі Вінницької області , може переховуватися від суду ; ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що на даний час ті ризики , які існували - відпали, а лише тяжкість вчиненого злочину ні є єдиною підставою для тримання обвинуваченого під вартою та ні є ризиком, визначеним у ч.1 ст. 177 КПК. А ризик зазначений прокурором щодо можливості переховування ОСОБА_3 від суду , вважає не доведено перед судом, об’єктивним доказами. В обґрунтування своїх доводів послався на відповідну практику ЄСПЛ. Тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачений позитивно характеризується за місцем мешкання, має сім’ю , працював.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника, суду доповнив, що на даний час ще є працюючою особою, оскільки офіційно не звільнений , має сім’ю, не має наміру переховуватися від суду.

Вислухавши клопотання прокурора, міркування присутніх учасників судового процесу, колегія суддів, вважає клопотання прокурора є обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Колегія суддів вважає що на разі існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 є раніше неодноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, останній раз вироком Глибоцьким районним судом Чернівецької області від 18.12.2017 року за ч.1 ст.122, ч.2 ст.185 , ст.ст.70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років ; обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного корисливого злочину, вчиненого у період випробувального строку за ч.3 ст. 187 КК України – розбою, санкція статті за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; розлучений, від шлюбу має малолітню доньку- Анастасію,ІНФОРМАЦІЯ_1, на час затримання не працював, проживаючий на час затримання та зареєстрований в Чернівецькій області, може переховуватися від суду .

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_3 хоча є несудимою особою в силу ст. 89 КК України, одружений, має трьох малолітній дітей; має постійне місце проживання на території області та на час затримання працював, але обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного корисливого злочину – розбою, на даний час судовий розгляд даного провадження триває , не заслухані пояснення обвинувачених, не досліджені речові докази, тому суд вважає що існує ризик переховування ОСОБА_3 від суду.

Тому колегія суддів, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинувачених, вважає, що більш м’який запобіжний захід щодо обвинувачених не забезпечить виконання ними покладених на них процесуальних обов’язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів вважає за доцільне продовжити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяця , а саме - по 05.04.2019 включно.

Доводи захисника ОСОБА_4 про можливість у суду на даний час змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт, колегія суддів вважає хибними, оскільки захистом не спростовано належними та допустимими доказами, що наведений ризик прокурором -відпав.

Керуючись ст.331 КПК , Колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Конівець Д.А. – задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у Вінницькій УВП УДПтСУ в Вінницькій області по 05 квітня 2019 року включно.

Копію ухвали направити уповноваженій особі Вінницької УВП УДПтСУ в Вінницькій області для відому.

Об'явити перерву в даному судовому засіданні на 13.02.2019 року о 16.30 годин , для забезпечення явки захисника ОСОБА_5- ОСОБА_6 Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення в даному провадженні .

Головуючий-суддя : О.Б. Саєнко

Судді: О.І. Бондаренко

ОСОБА_7