Ухвала суду № 79660626, 26.09.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2320/13-ц

н\п 6/490/464/2018

У Х В А Л А

26 вересня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді – Чулуп О.С.

при секретарі – Балдич Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про привід боржника ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець м.Миколаїв звернувся до суду з поданням про привід боржника ОСОБА_1 останнє відоме місце проживання боржника: м. Миколаїв, вул.. Бєлінського, 26.

Державний виконавець у судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду справу подання розглянуто у відсутність державного виконавця, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали справи та подання, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п. 14 ч. 3ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не зявився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до ч. 1ст. 438 ЦПК Українирозшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.

Із матеріалів клопотання вбачається, що на виконанні в Центральному ВДВС м.Миколаїв перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 490/2320/13-ц виданий 17.06.2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки Вероніки ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від всіх видів доходів, починаючи з 28.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

31.07.2018 року державним виконавцем здійснено вихідза адресою боржника, при якому встановлено, що боржник за вказаною адресою був відсутній.

Заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.08.2018 року становить 56747,47 грн.

Враховуючи те, що в матеріалах справи будь-які докази направлення на адресу боржника викликів державного виконавця, отримання останніх таких викликів, а також відсутні дані щодо місця проживання боржника, суд приходить до висновку, що подання, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, що не перешкоджає державному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.

Керуючись ст. 438 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом пятнадцяти днів.

Суддя