Рішення № 79660506, 07.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3901/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач, УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради), в якій просить:

- визнати дії УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови позивачу, починаючи з 14.09.2018, виплати щомісячної адресної допомоги, відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 №505, протиправними;

- зобов'язати УПСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити позивачу виплати адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 №505, грошової допомоги та здійснити виплати необґрунтовано припиненої грошової допомоги з 14.09.2018 по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 14.09.2018 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В 2014 році на території Луганської області розпочалося проведення АТО. В зв'язку з тим, що влітку та восени 2014 року на вказаній території велися активні бойові дії, позивач з чоловіком були змушені виїхати до смт. Новоайдар та до м.Сєвєродонецьк Луганської області, де стали на облік як внутрішньо-переміщенні особи. Управлінням праці та соціального захисту населення смт. Новоайдара позивачу було призначено адресна допомого як внутрішньо-переміщеним особам з 18.12.2014. Однак позивач не зміг знайти роботу протягом 6 місяців, тому виплата допомоги була припинена з 18.04.2015. З 07.09.2017 позивач влаштувалася на роботу.

14.09.2018 позивач звернулася із заявою до Відповідача за призначенням щомісячної адресної допомоги. Однак, не дивлячись на факт працевлаштування, що було підтверджено відповідною довідкою, відповідач не призначив адресну допомогу.

Згідно наданої відповіді Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2018 № 10431/04 зазначено, що позивач не має права на отримання щомісячної адресної допомоги через те, що не працевлаштувалася у зазначений період перебуваючи на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення смт. Новоайдара.

Вважає, що грошова допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася та її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 та 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Позивач вважає відмову УПСЗН Сєвєродонецької міської ради у призначенні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 27-28).

14.09.2018 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН м.Сєвєродонецька, про що було надано відповідну довідку № НОМЕР_1.

До цього позивач перебувала на обліку в УПтаСЗН смт Новоайдар Луганської області, де отримувала щомісячну адресну допомогу як працездатна непрацююча особа, відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 (далі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином: з 18.12.2014 по 17.02.2015 у розмірі 442 грн. в місяць, з 18.02.2015 по 17.04.2015 у розмірі 221 грн. в місяць.

Через те, що позивач не працевлаштувались у період отримання щомісячної адресної допомоги, УПтаСЗН смт. Новоайдара не мало підстав для перерахунку позивачу щомісячної адресної допомоги як працездатній працюючій особі. Згідно пункту 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається,

14.09.2018 позивач надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради. До заяви було надано довідку з місця роботи (працевлаштування з 07.09.2017). Заяву було розглянуто. Але, враховуючи лист-відповідь УПтаСЗН смт. Новоайдара від 02.10.2018 № 7685 та пункт 3 Порядку, позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги.

Просить відмовити в позовних вимогах позивача в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності (арк. спр. 25, 26, 44).

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 16).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 07.02.2019 (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2018 № НОМЕР_1, виданої УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради, фактичним місцем проживання/перебування позивача є – Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 29 а, кв. 33, зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. Донб.АДРЕСА_1 (арк. спр. 11, 38).

14.09.2018 позивач звернулася до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою, зареєстрованою за № 16/2362, про призначення щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505 (арк. спр. 36).

Розпорядженням УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 18.10.2018 б/н ОСОБА_1 відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги згідно з пунктом 3 Постанови № 505 (арк. спр. 42).

Листом від 25.10.2018 за № 10431/04 відповідач повідомив ОСОБА_1, що їй відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505. До цього позивач перебувала на обліку в УПтаСЗН смт. Новоайдар Луганської області, де отримувала щомісячну адресну допомогу як працездатна непрацююча особа, відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином: з 18.12.2014 по 17.02.2015 у розмірі 442 грн. в місяць, з 18.02.2015 по 17.04.2015 у розмірі 221 грн. в місяць. (арк. спр. 13).

ОСОБА_1 працює в Головному управління Держпродспоживслужби в Луганській області з 07.09.2017 (наказ від 07.09.2017 № 179-к) на посаді провідного інспектора відділу управління персоналом, що підтверджується довідкою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 21.11.2018 № 72 (арк. спр. 12, 39).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505, якою затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї); для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї). Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, відповідач протиправно розпорядженням від 18.10.2018 б/н відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 505.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 18.10.2018 б/н, яким позивачу відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, і зобов’язати відповідача призначити позивачу за заявою від 14.09.2018 щомісячну адресну допомогу на період з 14.09.2018 по 13.03.2019, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання дій УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправними, оскільки судом встановлено, що відповідач розпорядженням від 18.10.2018 б/н та листом від 25.10.2018 №10431/04 прийняв рішення всупереч нормам діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн (арк. спр. 22).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяви ОСОБА_1 від 14.09.2019, зареєстрованої за № 16/2362.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 18.10.2018 б/н, яким ОСОБА_1 відмовлено у розрахунку щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. Донб.АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 93416, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 29 а, кв. 33) за заявою від 14.09.2018, зареєстрованою за № 16/2362, щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 0.10.2014 № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, на період з 14.09.2018 по 13.03.2019, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. Донб.АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 93416, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 29 а, кв. 33) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2