Ухвала суду № 79660282, 06.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення скарги без руху

06 лютого 2019 року м. Київ № 320/579/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни, боржник - Головне управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з скаргою на дії та рішення Державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни, боржник - Головне управління Національної поліції в Київській області та просить суд:

визнати незаконною та скасувати постанову Державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни від 14.01.2019 про закінчення виконавчого провадження № 57690462 з приводу примусового виконання виконавчого листа від 27.07.2018, виданого Київським окружним адміністративним судом;

зобов"язати Головне управління Національної поліції в Київській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається з поданих матеріалів, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, однак КАС України не передбачає звернення учасника виконавчого провадження саме зі скаргою.

Крім того, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Тобто, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, а не державні виконавці, які є працівниками таких органів, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Також ОСОБА_1 просить суд зобов"язати боржника - Головне управління Національної поліції в Київській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається зі скарги ОСОБА_1 вважає, що рішення суду № 810/1182/18 Головне управління Національної поліції в Київській області не виконує, чим порушує його права та законні інтереси.

Так, ст. 383 КАС України визначає, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, у разі якщо ОСОБА_1 вважає, що боржник - Головне управління Національної поліції в Київській області вчиняє протиправні дії чи бездіяльність або порушує його права він може звернутись до суду з відповідною заявою.

Від іменні ОСОБА_1 подану скаргу підписано адвокатом ОСОБА_3.

На підтвердження своїх повноважень діяти від іменні позивача надано ордер серії КВ № 429226 та договір про надання правової допомоги від 04.01.2019.

Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю, однак ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 чітка та передбачувана вимога ст. 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому ст. 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду.

Тобто, реалізація права на звернення із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва (для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом) або її процесуальним представником.

Отже, при відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката, як представника щодо підписання позову, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, у тому числі право адвоката підприсувати позовну заяву.

Як вбачається з поданого договору про надання правової допомоги від 04.01.2019, що укладено між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 у останьої відсутнє право підприсувати позову заяву.

Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з поданих матеріалів, судовий збір сплачено не було, тобто, ОСОБА_1 має за подання адміністративного сплати до спеціального фонду Державного бюджету України 768,40 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду позовної заяви у відповідності до ст. 160 КАС України, із зазначенням позивача та відповідачів, а також визначити належного відповідача з урахуванням викладеного та ст. 287 КАС України, документу, що підтверджує право ОСОБА_5 підписувати позовну заяву від іменні ОСОБА_1, документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 287 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення Державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни, боржник - Головне управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду позовної заяви у відповідності до ст. 160 КАС України, із зазначенням позивача та відповідачів, а також визначити належного відповідача з урахуванням викладеного та ст. 287 КАС України, документу, що підтверджує право ОСОБА_5 підписувати позовну заяву від іменні ОСОБА_1, документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАСУкраїни.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.