Ухвала суду № 79660265, 06.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06 лютого 2019 року № 320/111/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Пухівської сільської ради Броварського району Київської області до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови

обставини справи:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пухівської сільської ради Броварського району Київської області до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому позивач просить суд визнати незаконно та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/111/19 та призначено судове засідання на 05 лютого 2019 р.

05.02.2019 від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив суд у разі неявки представника розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, за наявними матеріалами у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

Постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.10.2017 №54957161 відкрите виконавче провадження з примусового виконання постанови Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 10.07.2017 №З-1007/6-10/10-61/1007/08/01 (а.с.8).

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1. ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких учиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 ст. 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так, відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За приписами ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №54957161 прийняту відповідачем 24.10.2017.

У той же час до суду Пухівська сільська рада Броварського району Київської області Броварського району Київської області звернулася 29.12.2018, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що оскаржувану постанову ним було отримано лише 20.12.2018, після отримання відповіді на запит.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року позовну заяву Пухівської сільської ради залишено без руху та зобов'язано позивача надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду або надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку.

22 січня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків, зазначених в ухвалі та надано додаткові пояснення та документи на підтвердження викладених в них обставин. Зокрема, зазначено, що оскаржувану постанову ним було отримано вперше лише 20.12.2018.

Проте суддя дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача копії матеріалів виконавчого провадження для встановлення факту направлення відповідачем та отримання позивачем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 54957161 від 24.10.2017 в судовому засіданні, а також встановлення інших обставин для перевірки дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.

05.02.2019 через службу діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. № 2984/19 в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Стверджував, що постанову про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017 відповідачем на адресу позивача було направлено 04.11.2017, а отже позивачем пропущено строк звернення до суду (а.с. 42-44).

На підтвердження направлення відповідачем на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017, відповідачем подано до суду копії документів, зокрема:

- копію списку поштових відправлень рекомендованих листів № 186 про направлення на адресу Пухівської сільської ради Броварського району (вул. Центральна, буд. 118-А, с. Пухівка, Броварський р-н, Київська обл., 07413) рекомендованого листа (трек-номер поштового відпраівлення № 0740021278843) постанови про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017 (а.с. 51);

- копію фіскального чеку від 04.11.2017 (а.с. 50);

- копію витягу з реєстру поштових відправлень трек-номер поштового відправлення № 0740021278843, згідно з яким постанову про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017 позивачем було отримано 07.11.2017 (а.с. 52);

- копію супровідного листа №39229/30 від 24.10.2017 про направлення для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2017, винесену при примусовому виконанні Постанови №З-1007/6-10/10-61/1007/08/01 від 10.07.2017, що видала Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що оскаржувану постанову ним було отримано вперше лише 20.12.2018 спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження №54957161 від 24.10.2017 позивачем було отримано 07.11.2017, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду з вимогою про її скасування розпочався 08.11.2017 та закінчився 17.11.2017.

Такий висновок суду мотивований тим, що положення статті 181 КАС України в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваної постанови (тобто до 15.12.2017), також встановлювали десятиденний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, позивач звернувся до суду лише 29.12.2018, тобто після спливу строку для звернення до суду, визначеного, як ч.2 ст. 181 КАС України в редакції до 15.12.2017, так і ч. 2 ст. 287 КАС України в редакції після 15.12.2017.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише зараз стало відомо про порушення його прав, без зазначення обставин, що свідчать про об'єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення раніше, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.

Також, суд звертає увагу на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем надано докази на підтвердження правомірність вчинених ним дій, своєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого повадження №54957161 від 24.10.2017 та спростовано докази позивача.

Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після вікриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущенного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що кінцевою датою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом є 17.11.2017, тоді як відповідач звернувся до суду лише 29.12.2018, суд дійшов висновку, що Пухівською сільською радою Броварського району Київської області пропущено строк звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 240 КАС України ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., згідно платіжного доручення від 20.12.2018 №247 (а.с. 3).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Пунктом п'ятим частини першої статті 7 Закону №3674-VI встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1762,00 грн. з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Залишити без розгляду позовну заяву Пухівської сільської ради Броварського району Київської області до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови.

2. Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.