Рішення № 79659984, 06.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2019 року Справа № 280/4952/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням положень частини першої статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 01.06.2018;

- визнати дії відповідача щодо відмови при перерахунку пенсії за віком врахування стажу та заробітної плати за період служби з 01 січня 2004 року по 16 листопада 2006 року згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018 протиправними та зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за віком із врахуванням вищевказаного стажу.

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з червня 2013 року вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а 14.08.2018 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком, а також просив провести підвищення розміру пенсії у зв'язку з більш пізнім виходом на пенсію відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що відповідачем було необґрунтовано та безпідставно прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, а також безпідставно відмовлено в підвищенні розміру пенсії. Позивач вважає, що оскільки після досягнення пенсійного віку, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він виявив бажання працювати та отримувати пенсію з більш пізнього часу, то відповідно має право на отримання підвищення пенсії, відповідно до приписів статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивач з 15.06.2013 отримує пенсію за вислугу років із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Досягнувши загальновстановленого пенсійного віку, позивач 14.08.2018 звернувся до відповідача із заявою про переведення з встановленої пенсії на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вказує на те, що є неможливим повторно призначити позивачу пенсію та повторно обчислити її розмір, оскільки зазначений вид пенсії виплачується позивачу з 2013 року. Також, відповідач вказує на відсутність підстав для підвищення розміру пенсії позивача, в порядку статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач фактично реалізував право виходу на пенсію ще у 2013 році. Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію за віком із врахуванням стажу та заробітної плати за період стажу з 01.01.2004 по 16.11.2006 згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018, забезпечення внесення даних до персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування зазначає, що на теперішній час відповідачем проводиться робота щодо обчислення та нарахування страхових внесків про застраховану особу позивача відповідно до Порядку обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених у період з 01.01.2004 до 31.12.2006. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 15.06.2013 отримує пенсію за вислугу років зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

14.08.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії, в якій просив призначити пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також просив здійснити перерахунок пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію. Крім того, до заяви додано довідку про заробітну плату від 10.05.2018 №5924/4/56мт, видану Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області для її врахування при проведенні розрахунку суми належної пенсії.

Листом від 04.09.2018 за вих. №563/А-9 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомило ОСОБА_1, що пенсія розрахована при страховому стажі 39р. 6м. 26 дн., коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1 становить - 0,39500 та із заробітної плати 19929,94 (середня заробітна плата за 2016 рік - 3764,40 грн. х 5,29432 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) виплаченої за період з 01.07.2000 по 31.07.2018. Розмір пенсії станом на 14.08.2018 складає 7872,33 грн. Стосовно підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повідомлено, що таке підвищення має особа, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку виявила бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців. Оскільки пенсія за вислугу років вже була призначена, відтак відсутні підстави для підвищення.

24.09.2018 за вх. №619/А-9 позивач звернувся до відповідача із зверненням, відповідно до якого зазначено, що розрахунок пенсії проведено не в повному обсязі, без врахування страхового стажу за період роботи з 01.01.2004 по 16.11.2006. Крім того, безпідставно відмовлено у виплаті підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Керуючись приписами ч.1 ст. 29 Закону просить повторно провести розрахунок пенсії з врахуванням страхового стажу за період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2006 та виплатити підвищення пенсії відповідно до вимог закону.

Листом від 04.10.2018 за вих. №619/А-9 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомило ОСОБА_1, що не має можливості взяти в розрахунок довідку про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018 Управління Служби безпеки України в Запорізькій області із-за відсутності заробітної плати та сплати внесків до системи персоніфікованого обліку. Стосовно підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повідомлено, що таке підвищення має особа, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку виявила бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців. Оскільки пенсія за вислугу років вже була призначена, відтак відсутні підстави для підвищення.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовних вимог визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії з урахуванням положень частини 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію. Починаючи з 01.06.2018 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З матеріалів адміністративної справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що з з 15.06.2013 позивачу призначено пенсію за вислугу років із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжив працювати та сплачував у встановленому нормами права порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. На підставі особистої заяви позивача відповідачем з 14.08.2018 переведено позивача з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає, що оскільки позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 14.08.2018, то при розрахунку пенсійних виплат необхідно керуватися вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд не приймає доводи відповідача, оскільки в ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону. Пенсія за вислугу років не передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не віднесена до тих видів пенсії, які призначаються згідно даного Закону.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 05.04.2018 досяг 60-річного віку. Згідно інформації відповідача має страховий стаж 39 р. 6 м. 26 дн., тобто є більшим 25 років. За призначенням пенсії за віком позивач звернувся 14.08.2018. Згідно інформації форми ОК-5 у період з травня по липень 2018 року позивачем було сплачено страхові внески.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком із врахуванням стажу заробітної плати за період служби з 01 січня 2004 року по 15 листопада 2006 року згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018 неправомірними та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію за віком із врахуванням стажу заробітної плати за період служби з 01 січня 2004 року по 15 листопада 2006 року згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018 суд зазначає наступне.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла в період проходження позивачем служби, страхові внески до солідарної системи нараховувалися на суми грошового забезпечення та інших виплат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Така ж правова норма передбачена ч.3 ст.5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», де порядок сплати сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійному фонду України за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно з цим Законом, або осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 «Порядку обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не сплачених у період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 pоку, щодо осіб, які не набули (не набудуть) право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1185 (із змінами внесеними постановою Кабміну України від 08.11.2007 №1298), суми страхових внесків обчислюються за кожен місяць служби окремо виходячи із сум грошового забезпечення, що були нараховані особі за відповідні періоди служби. Суми страхових внесків обчислюються на підставі виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами довідок про нараховані суми грошового забезпечення за формою, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Згідно п. 3 Порядку сума страхових внесків, що підлягає сплаті щодо осіб, зазначених в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, обчислюється управлінням Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцем проживання, до якого особа звернулася за призначенням пенсії, а довідки про нараховані суми грошового забезпечення відповідному управлінню Пенсійного фонду України подаються особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, особисто разом із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі узагальнюють інформацію управлінь щодо обчислення сум страхових та подають її до Пенсійного фонду України за формою, що затверджується його правлінням. На підставі поданої від головних управлінь інформації Пенсійний фонд України формує бюджетний запит і надсилає його Мінфіну.

Відповідно до п. 7 Порядку видатки на сплату сум страхових внесків здійснюються відповідно до Закону. Згідно п. 9 Порядку інформація про періоди проходження служби та одержані доходи вноситься до системи персоніфікованого обліку відповідним управлінням на підставі документів, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку.

Таким чином, вищевказані нормативні акти зобов'язують саме Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити обчислення суми страхових внесків, що підлягають сплаті за період проходження позивачем служби в управлінні Служби безпеки України в Запорізькій області, подати відповідну інформацію до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області області та внести інформацію про період проходження служби в управлінні Служби безпеки України в запорізькій області до системи персоніфікованого обліку. На виконання вказаних норм, позивач при зверненні за призначенням пенсії надав до пенсійного органу довідку управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56/мт від 10.05.2018 про грошове забезпечення дл яобчислення пенсії ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять службу у Збройних Силах, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, СБУ, органах МВС та службу в органах і підрозділах цивільного захисту визначено в «Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (із змінами).

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача період його служби в Управлінні Служби безпеки України в Запорізькій області та зарахувати період служби позивача з 01.01.2004. по 31.12.2006 в Управління Служби безпеки України в Запорізькій області до страхового стажу.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем не доведено правомірність своїх дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Центральне ОУПФУ м.Запоріжжя, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1409 грн. 60 коп. (квитанція №2-569К від 14.11.2018 на суму 704,80 грн. та квитанція №20 від 04.12.2018 на суму 704,80 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) пенсії з урахуванням положень частини першої статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) перерахувати ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 01.06.2018.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) щодо відмови ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) при перерахунку пенсії за віком врахувати стаж та заробітну плату за період служби з 01 січня 2004 року по 16 листопада 2006 року згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629) перерахувати ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) пенсію за віком з врахуваням стажу та заробітної плати за період служби з 01 січня 2004 року по 16 листопада 2006 року згідно довідки Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про заробітну плату №5924/4/56мт від 10.05.2018, шляхом занесення зазначених даних до персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста девять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ: 41248629).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 06.02.2019.

Суддя О.О.Артоуз