
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1189/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання - Гулай М.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся (надалі також – позивач, ФОП ОСОБА_1Є.) до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (надалі також – відповідач, Управління Держпраці), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Закарпатській області від 13 вересня 2018 року за № ЗК440/216/ПД/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-186 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 223 380 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят) гривень.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова прийнята за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 яким протиправно встановлено порушення визначене абз.2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, оскільки, особи зазначені у акті інспекційного відвідування позивачу не відомі, з ними відсутній будь-який трудовий чи цивільно-правовий договір. Позивач пояснив, що вказані особи жодних робіт не виконували на замовлення чи прохання позивача та оплати від ОСОБА_1 не отримували. Позивач вказав, що особи у день інспектування, перебували у боксі №1 та №3 автокомплексу мийки "Малібу". Вказані бокси (№1, №3)-нежитлові приміщення, позивачем було надано у платне користування суб'єкту господарювання – ФОП ОСОБА_3, який відповідно до договору оренди Б/Н від 01.08.2018 року проводить свою господарську діяльність у вказаних приміщеннях та було згодом з'ясовано, у нього на умовах договору цивільно-правового характеру від 05.08.2018 року за №1 та №2 виконували роботи особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Позивач вважає, що вказаною перевіркою не доведено факту допуску позивачем до роботи працівників без укладення трудового договору.
29 листопада 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи наступним. Інспекційним відвідуванням встановлено, що за місцем здійснення діяльності авто мийка "Малібу" м.Ужгород, вул.Капушанська, 98 знаходилися і виконували роботу 2-є працівників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладеного трудового договору, що підтверджено матеріалами, зафіксованими засобами фото, що у свою чергу є порушенням вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та таким чином оскаржувана постанова винесена уповноваженими особами на підставі абз.2 частини 2 статті 265 КЗпП України, а отже є законною і скасуванню не підлягає.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.116). Відтак, на підставі п.1 ч.3 та ч.9 ст.205 КАС України суд розглядає справу за даної явки учасників справи.
ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 09.11.2018 року було вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та стягнення у виконавчому провадженні ВП№57495482 на підставі вказаної постанови.
07 грудня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Розгляд справи неодноразово відкладався з об'єктивних причин, зокрема у зв'язку з поданими учасниками справи клопотаннями.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Дослідивши матеріали справи у мажах позовних вимог, що підлягають розгляду по суті та надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно службової записки головними державними інспекторами Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А. та Гукс М. запропоновано організувати проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_6, у зв'язку з тим, що при проведенні інспекційного відвідування авто мийки "Малібу" за адресою м.Ужгрод, вул..Капушанська, 98 відповідно до направлення №940 від 14.08.2018 року встановлено, що на даній авто мийці здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_7, а не фізична особа-підприємець ОСОБА_8 та встановлено що на даній мийці працюють працівники, які повідомили, що стажуються і трудові договори з ними не укладені.
Відтак, Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 16.08.2018 року №105 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 На підставі наказу Управління Держпраці у Закарпатській області видано направлення від 16.08.2018 року №955 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1
27.08.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А.Ф., за участю головного державного інспектора Гукс Маріанни Михайлівни проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: 88000, м.Ужгород, вул.Капушанська, 98 (Автомийка "Малібу") за наслідками якого складений акт інспекційного відвідування №/ЗК420/216/ПД/АВ, яким встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме: порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ; ФОП ОСОБА_1 використовував працю громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору. Згідно акту інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від надання письмового пояснення відмовилися, проте в усному порядку пояснили, що стажуються на автомийці "Малібу".
Вказаний акт було підписано позивачем із зауваженням. Зауваження на акт інспекційного відвідування подані позивачем у межах визначеного строку, проте такі були відхилені відповідачем.
13.09.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області були розглянуті матеріали інспекційного відвідування, та винесено постанову від 13.09.2018 №ЗК420/216/ПД/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-186 на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, а саме: використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпПУ накладений штраф у розмірі 223380,00 грн.
Не погодившись із приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Судом встановлено, що згідно інформації наявної у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність, зокрема і згідно КВЕД 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).
Позивачем та його представником у судовому засіданні було надано пояснення, що нежитлові приміщення (бокс№1 та бокс №3) за адресою: м.Ужгород, вул.Перемоги, буд.98 були надані позивачем у платне користування суб'єкту господарювання – ФОП ОСОБА_3. На підтвердження вказаного позивачем надано копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2018, згідно якого орендодавець – ФОП ОСОБА_1 передає орендареві – ФОП ОСОБА_3 в користування частину належного йому нежилого приміщення площею 38 кв.м. та 49 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул.Перемоги, 98; бокс №1, бокс №3 (а.с.21).
Допитаний у судовому засіданні 11 січня 2019 року в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що укладав договір оренди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_1, зокрема, орендує бокс №1 та бокс№3 та вказав, що громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали саме у нього на підставі цивільно-правових угод. Під час проведення інспекційного відвідування присутнім не був.
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 О,О. укладено цивільно-правові угоди від 05.08.2018, згідно яких виконавці (ОСОБА_5 та ОСОБА_4О.) беруть на себе зобов'язання виконати перелік робіт по мийці транспортних засобів та ін. на авто мийці, яка знаходиться за адресою м.Ужгоро, вул. Капушанська, буд.98 Бокс №1 та №3 автокомплексу "Малібу" (а.с.23-24).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі Порядок № 295).
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів ( п. 2 Порядку № 295).
Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно ч.1, 2 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Частиною 3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки, у даному випадку, відсутні належні та допустимі докази, що саме позивачем було залучено до праці працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_4, так як за місцем проведення інспекційного відвідування підприємницьку діяльність здійснювала інша особа, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи. Суд зазначає, що відповідачем протиправно встановлено, що позивач використовував працю гр.ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_4 не уклавши з ними трудовий договір, оскільки вказані особи перебували у трудових відносинах саме з ФОП ОСОБА_3 та працювали в приміщенні яке ФОП ОСОБА_3 орендував у позивача, про що допитаний у якості свідка ОСОБА_3 особисто повідомив суду та на підтвердження чого у матеріалах справи містяться докази (договір оренди, цивільно-правові угоди).
Відтак, у позивача був відсутній обов'язок укладати трудовий договір з гр.ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_4 та повідомляти органи ДФС про прийом на роботу вказаних працівників, так як останні працювали у ФОП ОСОБА_3.
З досліджених судом доказів в справі, відсутні будь-які відомості про доведеність обставин допущення позивачем до роботи гр.ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_4
Враховуючи, що обов'язковою умовою застосування до суб'єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, беручи до уваги встановлення судом нездійснення вищевказаними особами будь-яких трудових функцій (роботи) на користь позивача, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність спірної постанови № №ЗК440/216/ПД/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-186 від 13 вересня 2018 року.
Оскільки, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів фактичного перебування гр.ОСОБА_5 та гр.ОСОБА_4 у трудових відносинах із позивачем, відтак не доведено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Таким чином, оскаржувана постанова №ЗК440/216/ПД/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-186 від 13 вересня 2018 року про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 223380,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду згідно заявлених позовних вимог, позивачу підлягала до сплати сума судового збору у розмірі 2233,81 грн., відтак вказана сума підлягає відшкодуванню у повному розмірі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 6, 9, 72-76, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 88000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м.Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Закарпатській області від 13 вересня 2018 року за №ЗК440/216/ПД/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-186 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 223 380,00 грн..
Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 2233,81 (дві тисячі двісті тридцять три гривні вісімдесят одна копійка) грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 07.02.2019 року.
СуддяОСОБА_9
Судове рішення № 79659826, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1189/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: