Рішення № 79659118, 01.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2468/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області (далі - Департамент) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2018 Департаментом прийнято рішення про відмову у видачі позивачу посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого» у зв’язку із тим, що на позивача не поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ).

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки на нього поширюється чинність абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ у зв’язку із тим, що він є членом сім’ї загиблого батька, смерть якого наступила внаслідок поранень, отриманих під час захисту Батьківщини.

Позивач просить визнати протиправною відмову Департаменту у видачі «Посвідчення члена сім’ї загиблого» та зобов’язати відповідача видати «Посвідчення члена сім’ї загиблого».

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві від 17.12.2018 № 11.2-8.5/18195 (а. с. 26-28) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що чинність норм Закону № 3551-ХІІ на позивача не поширюється, оскільки ОСОБА_1 не подано документи, що підтверджують надання його батьку ОСОБА_2 статусу особи, яка належить до учасників бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, тобто не пред’явлено відповідне посвідчення. Крім того, у абзаці шістнадцятому пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ визначено перелік осіб, які належать до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) та не визначено коло осіб, які належать до членів сім’ї померлих.

21.12.2018 за вх. № 16892/18 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив доводи відзиву, додатково вказавши, що з доданих до матеріалів справи копій документів чітко убачається, що ОСОБА_2 (батько позивача) є учасником бойових дій (а. с. 40-41).

Інших заяв по суті справи сторони до суду не подавали. Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2018 за вх. № 10 позивач звернувся до відповідача із заявою та пакетом документів про видачу «Посвідчення член сім’ї загиблого» (а. с. 29).

Листом від 23.05.2018 № 11.8-8/6851 Департамент повідомив позивача про відсутність законних підстав для видачі «Посвідчення член сім’ї загиблого» (а. с. 8).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Згідно із абзацом шістнадцятим пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Аналіз вказаних положень Закону № 3551-ХІІ дає підстави дійти таких висновків.

Чинність Закону № 3551-ХІІ поширюється на сім’ї:

військовослужбовців;

партизанів;

підпільників;

учасників бойових дій на території інших держав;

прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону.

Крім того, до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття.

При цьому, відповідний статус надається зазначеним в абзаці шістнадцятому пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ особам у разі загибелі (смерті) внаслідок:

поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків);

захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Вказана позиція викладена також у листі управління у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції Міністерства соціальної політики України від 25.05.2018 № 422/0/167-17/401 (а. с. 9).

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, 24.07.1955 р. н., є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, що підтверджується копіями паспорта громадянина України (а. с. 6-7), пенсійного посвідчення серії АГ № 286146 (а. с. 14), довідки серії Д-70 № 390247 від 20.12.1972 (а. с. 15). Крім того, позивач є сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯЭ № 889235 від 17.05.1957 (а. с. 12).

Довідкою Володимир-Волинського об’єднаного районного військового комісаріату від 22.05.2017 № 84, виданою на підставі книги обліку знищених облікових карток сержантів, солдатів, прапорщиків по місту Володимир-Волинський і районі, підтверджується, що у період з вересня 1944 року по липень 1945 року батько позивача - ОСОБА_2, 1926 р. н., проходив службу та з вересня 1944 року по березень 1945 року приймав участь в бойових діях у Великій Вітчизняній війні (а. с. 10).

З свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 266027 від 02.09.1994 видно, що причиною смерті ОСОБА_2, який помер 01.09.1994 у віці 68 років, є кардіосклероз атеросклеротичний (а. с. 11).

При цьому, згідно з витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 264 від 31.05.2017) поранення рядового у відставці ОСОБА_2, 1926 р. н., «осколкове проникаюче поранення тім’яної ділянки (контузія) з пошкодженням синусу та наступною трепанацією; осколкове поранення м’яких тканин правого плеча, стегна і правої стопи з пошкодженням п’яткової кістки (08.03.1945)» підтверджені медичними військово-медичними документами періоду військової служби та довідкою № 387 від 29.06.1945 Полтавського військового госпіталю, які в подальшому привели до розвитку «кардіосклерозу атеросклеротичного», що згідно з свідоцтвом про смерть І-ЕГ № 266027 послужило причиною смерті 01.09.1994 - поранення, контузія, захворювання і причина смерті, так пов’язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до пункту 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (з наступними змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент складення протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 264 від 31.05.2017), причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ цього ж Положення постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

Отже, суд бере до уваги як належний доказ протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 264 від 31.05.2017, яким встановлено причинний зв'язок поранення, захворювання та смерті батька позивача - ОСОБА_2, що пов’язане із захистом Батьківщини.

При цьому, суд звертає увагу, що у листі від 23.05.2018 № 11.8-8/6851 відповідач некоректно (неповно) процитував витяг з вказаного протоколу № 264 від 31.05.2017, не зазначивши встановлений ВЛК причинний зв'язок поранення, захворювання та смерті батька позивача - ОСОБА_2, яке пов’язане із захистом Батьківщини.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що на позивача ОСОБА_1 поширюється чинність абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ та він має право на отримання «Посвідчення члена сім'ї загиблого», оскільки належить до членів сім’ї (дитина, особа з інвалідністю до досягнення повноліття) померлого військовослужбовця ОСОБА_2, смерть якого настала внаслідок поранення, одержаного під час захисту Батьківщини, відтак, відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі зазначеного посвідчення.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач не надав посвідчення про встановлення померлому батьку ОСОБА_2 статусу особи, яка належить до учасників бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки подача такого посвідчення законодавством не передбачена, як і не передбачено видачі окремих посвідчень для членів сім’ї померлого військовослужбовця.

Згідно із пунктами 4, 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (з наступним змінами та доповненнями), особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого»; «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач (як орган, уповноважений видавати посвідчення особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ) листом від 23.05.2018 № 11-.8-8/6851 протиправно відмовив позивачу у видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого», тому, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, та враховуючи, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у видачі посвідчення, взаємопов’язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого» та зобов’язання відповідача видати «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією від 28.11.2018 № 12 (а. с. 2, 20).

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Зобов’язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради Волинської області (43025, Волинська область, м. Луцьк, пр-т Волі, 4а, ідентифікаційний код 03191963) видати ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області (43025, Волинська область, м. Луцьк, пр-т Волі, 4а, ідентифікаційний код 03191963) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх