Ухвала суду № 79658870, 05.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16643/18

Провадження №1-кп/127/703/18

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018 р. за № 12018020010001927 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Янішевського А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд поставив на обговорення питання щодо доцільності продовження строку застосованого відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Янішевський А.О. просить продовжити строк застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що обвинувачені можуть ухилятися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 заперечували проти продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник ОСОБА_3 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживання, немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4, позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_2, заперечила проти продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживання, немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.07.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 12.07.2018 року до 09.09.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 05.09.2018 року до 03.11.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 30.10.2018 року до 28.12.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 22.12.2018 року до 19.02.2019 року включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як вбачається з обвинувального акту, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має постійне місце проживання, немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як вбачається з обвинувального акту, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має постійне місце проживання, немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.

Суд також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, представник потерпілого та свідки допитані, а також тривалість строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинувачених.

Доказів того, що обвинувачені чинили тиск на потерпілих чи свідків до суду не надано, повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення обвинуваченим не вручалися.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинувачених у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м’який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт цілодобово, може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, суд зазначає, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, слід задовольнити та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених, слід змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, звільнивши обвинувачених з-під варти в залі суду, та покласти на обвинувачених обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою:м. Вінниця, АДРЕСА_1, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки, передбачені п. п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_2, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, обов'язки, передбачені п. п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу суду; прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово з 05.02.2019 року до 05.04.2019 року.

Ухвалу направити начальнику Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для контролю за виконанням ухвали.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя