Рішення № 79658375, 28.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Справа № 908/2365/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік», 79008, м. Львів, вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а/с № В-323

до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича, АДРЕСА_2

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

09.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік», м. Львів до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 211 005,97 грн, з яких: 3% річних в розмірі 39 383,39 грн та індекс інфляції в розмірі 171 622,58 грн. Крім того заявлено до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 21 000,00 грн.

09.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.11.2018 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

29.11.2018 на адресу господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2365/18, присвоєно справі номер провадження 15/148/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.12.2018.

Ухвалою суду від 20.12.2018 розгляд підготовчого засідання відкладався на 16.01.2019.

В судове засідання призначене на 16.01.2019 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 16.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2365/18 до судового розгляду по суті на 28.01.2019.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 у справі № 908/4433/15 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлені фрукти (банани) за договором поставки № Д31101 від 31.10.2011 в розмірі 374 640,00 грн. та 187 320,00 штрафу. Оскільки рішенням суду стягнуто лише основну заборгованість, просить суд стягнути суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 171 622,58 грн за період травень 2015 по вересень 2018 та суму 3 % річних в розмірі 39 383,39 грн за період з 06.05.2015 по 05.11.2018. Крім того, просив стягнути витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 21 000,00 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на приписи ст. ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача не з'явився в судовому засіданні, надіслав клопотання від 18.01.2019 з проханням розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» за наявними у справі документами.

Відповідач у призначені судові засідання 20.12.2018, 16.01.2019 та 28.01.2019 не з'явився, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У зв'язку з неявкою сторін, в судових засіданнях, звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювався.

В судому засіданні 28.01.2019 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

31.10.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік» (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Кондрашовим Романом Анатолійовичем (покупець, відповідач) укладений договір поставки № Д31101.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця фрукти та (або) овочі, відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених договором.

Згідно з п. 4.1 договору ціна товару визначається відповідно до домовленості сторін під час оформлення замовлення на чергову партію товару і вказується у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною за кожну отриману ним партію товару протягом 7 банківських днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника. Можлива також попередня оплата товару.

Згідно з п. 4.4. датою поставки товару вважається дата одержання покупцем обумовленого даним договором товару, згідно товарних накладних (або інших документів, які підтверджують отримання покупцем товару), підписаних та завірених сторонами.

Пунктом 5.2.1 договору покупець зобов'язався прийняти замовлений товар та здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 9.2. договору він набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 31.01.2016.

На виконання умов договору позивачем за накладною № 708319 від 24.04.2015 поставлено відповідачу товар - банани, на загальну суму 374 640,00 грн.

Оскільки відповідачем договірні зобов'язання належним чином не були виконані, оплату за отриманий товар не було здійснено, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення наявної заборгованості.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/4433/15 від 28.09.2015 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» суму 374 640,00 грн основного боргу, суму 187 320,00 грн штрафу, суму 11 239,20 грн витрат зі сплати судового збору.

16.11.2015 на виконання рішення видано відповідний наказ.

01.12.2015 Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 01.12.2015 старший державний виконавець Жовтневого ВДВС Яреха П.В. зобов'язав Кондрашова Романа Анатолійовича виконати рішення суду у строк до 08.12.2016.

28.01.2016 державний виконавець Жовтневого ВДВС оголосив розшук транспортних засобів Кондрашова Р.А. Всі заходи, вжиті державним виконавцем, виявились безрезультатними, боржник ухиляється від виконання рішення суду та вимог державного виконавця.

Позивач в позові зазначає, що у відповідача виник обов'язок з оплати боргу 374 640,00 грн 06.05.2015 (через 7 банківських днів з дня поставки, яка відбулась 24.04.2015), у зв'язку з чим предметом цієї позовної заяви є інфляційні витрати та 3 % річних.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625. Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Стосовно вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за вказаний позивачем період з травня 2015 по вересень 2018, суд зазначає про неправильність та невідповідність наданого суду розрахунку нормам чинного законодавства виходячи з наступного:

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Між тим, як свідчать матеріали справи позивач розрахунок інфляційних втрат здійснив без урахування вищенаведених вимог законодавства, оскільки інфляція розраховувалась позивачем з урахуванням неповного місяця прострочення заборгованості, що є невірним, оскільки найменший період розрахунку інфляції становить місяць.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 142 094,99 грн за період червень 2015 - вересень 2018, у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.

У стягнення інфляційних втрат в розмірі 29 527,59 грн суд відмовляє внаслідок помилковості розрахунку.

Наданий позивачем розрахунок суми 3% річних суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення суми 3% річних у розмірі 39 383,39 грн такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення позивачем суми витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 21 000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визнання розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не надано будь-яких доказів сплати вказаної суми адвокату, не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт тощо), а також не доведено понесення вказаних витрат саме в межах справи № 908/2365/18.

Питання щодо стягнення з відповідача суми витрати на оплату правової допомоги адвоката, буде вирішуватися після надання доказів їх понесення.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати компенсаційних санкцій відповідач суду не надав.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 202 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79008, м. Львів, вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а/с № В-323; реєстраційний номер облікової картки платника податків 20831737) 3% річних в розмірі 39 383,39 грн (тридцять дев'ять тисяч триста вісімдесят три гривні 39 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 142 094,99 грн (сто сорок дві тисячі дев'яносто чотири гривні 99 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2722,18 грн (дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 18 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 29 527,59 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2019 року.

Суддя І. С. Горохов