Рішення № 79658107, 05.02.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5442/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ"

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про визнання недійсною третейської угоди у вигляді застереження у договорі

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, виписка № б/н від 05.07.2018, заступник директора;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 14-331юр., від 20.09.2018, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить визнання недійсною третейської угоди у вигляді застереження у договорі №2892 від 10.10.2016р.- пункт 8.1 та стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. Підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Зазначив, що положення про дирекцію ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" державному реєстратору не направляв.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Надав відзив на позов. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Наполягав, що якби ОСОБА_3 мав би якісь обмеження у своїй діяльності, то вони були б зазначені у реєстрі. У модельному статуті, на підставі якого діє ТОВ «Техенергохім», відсутні будь-які обмеження щодо укладення генеральним директором третейських угод чи підписання договорів з третейським застереженням. Наявність чи відсутність третейського застереження ніяк не порушує права та законні інтереси ТОВ «Техенергохім» у тому числі права на судовий захист оскільки не суперечать та узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі N 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду). Так згідно п. 3.1 зазначеного рішення Конституційного Суду України, гарантуючи судовий захист з боку держави, ОСОБА_4 України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 року N З-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону).

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.16р. між позивачем та відповідачем підписано договір №2892 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору замовник доручає, а Підрядник приймає на себе наступні зобов'язання: виконувати проектно-вишукувальних робіт та розробку проектно-кошторисної документації на стадії "Техніко-економічне обґрунтування" для об'єкту "ОСОБА_5 будівництво споруд водопідготовки "Брудного" циклу об'єктів металургійного виробництва енергетичного департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за адресою: вул Криворіжсталі,1 в металургійному районі м. Кривого Рогу; підготовка і збір вихідних даних для проектування, крім тих, які належать до компенсації Замовника; підготовка запитів на видачу замовником вихідних даних, які належать до компетенції Замовника; погодження проектно-кошторисної документації з відповідними службами Замовника; підготовка технічних завдань на обладнання та відомостей обладнання.

Відповідно до п. 8.1 Договору усі спори, розбіжності, вимоги та претензії, що виникають у з зв'язку з договором (контрактом) або стосується його виконання, порушення, припинення, недійсності, підлягають розгляду (вирішенню) у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (ідентифікаційний код 34340324) відповідно до Регламенту зазначеного суду. Регламент суду розміщений на сайті http//www.rpgua.com.Місцезнаходження суду 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 74а. Свідоцтво про державну реєстрацію №14-ТС від 30.05.2006. Рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" буде остаточним і обов'язковим для Сторін і буде ними виконано в терміни, зазначені в рішення третейського суду. Термін дії даного третейського застереження не обмежується терміном дії цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин другої - п'ятої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин,

повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину

має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими : документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства..

Уклавши договір №2892 від 10.10.2016 року сторони прийняли на себе взаємні права та обов'язки та визначили порядок врегулювання спорів.

У п.11.24 договору №2892 від 10.10.2016 року зазначено, що підписуючи договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а представники сторін які підписали даний договір мають необхідні повноваження для укладення цього договору з іншою стороною.

Від ТОВ «Техенергохім» договір було підписано генеральним директором ОСОБА_3.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Встановлено, що ОСОБА_3 є керівником підприємства (генеральним директором), а у ЄДРПОУ відсутні будь-які обмеження щодо укладення ним договорів чи здійснення інших дій від імені підприємства. Однак наявні обмеження щодо підписантів - ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що якби ОСОБА_3 мав обмеження щодо підписання окремих угод (на певну суму або щодо третейського застереження, інше), то такі обмеження мали бути відображені у ЄДРПОУ.

Посилання на наявність обмежень передбачених положенням про дирекцію ТОВ «Техенергохім» (затверджено рішенням загальних зборів учасників, протокол №53 від 23.01.2012 року) не може вважатись достатнім доказом наявності обмежень, так як, по-перше не відомо чи існувало таке положення станом на час укладення договору з оспорюванним третейським застереженям, а по-друге обмеження визначені положенням не відображені у ЄДРПОУ.

Згідно наявних у справі доказів господарський суд вважає, що при укладенні договору ОСОБА_3 мав необхідний обсяг повноважень для підписання договору з третейським застереженням.

Наявні у справі докази є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 07.02.2019

Суддя Г.В.Манько