Рішення № 79655019, 23.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12257/16-ц

н/п 2/766/5107/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

за участю позивачів ОСОБА_1,ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Ващук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 про визнання рішення незаконним та скасування рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6, посилаючись на те, що вони є власниками квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, в будинку по АДРЕСА_1 та членами ОСББ АДРЕСА_1.

Після створення, 29.05.2016року ОСББ АДРЕСА_1 їм стало відомо про рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради на підставі, якого було видано свідоцтво про право власності на допоміжне приміщення підвалу в будинку АДРЕСА_1.

Всупереч діючому законодавству, виконавчий комітет Херсонської міської ради ігноруючи права мешканців, співвласників багатоквартирного будинку, прийняв рішення № 96 від 21.02.2006року (п. 18.1), яким зобов'язав Управління комунальної власності міської ради видати свідоцтво про право власності територіальної громади м. Херсона, в особі міської ради на нежитлове приміщення загальною площею 99,3кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Карла Маркса 101.

Статтею 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку,

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Підвальне приміщення в будинку №101, по вул. Карла Маркса, є спільною сумісною власністю всіх мешканців квартир, оскільки призначене для забезпечення побутового обслуговування мешканці будинку і є допоміжним.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004року дано офіційне тлумачення норм права, на підставі яких допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах), багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, вступу до нього.

Отже, рішення міської ради за №96 від 21.02.2006року порушує не тільки їх права, як власників квартир у цьому будинку на користування та розпорядженням спільним майном, а й унеможливлює забезпечення технічного обслуговування будинку, його комунікаційних та інженерних мереж, що і стало підставою для звернення за захистом прав та законних інтересів.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про факт незаконного володіння допоміжним приміщенням будинку НОМЕР_3 вони дізналися, виключно після придбання 10.11.2015року та 27.09.2016року квартир у цьому будинку та фактичного користування ними. Після заселення в квартири стало відомо про користування підвальними приміщеннями третіми особами, а тому строк позовної давності слід обчислювати саме з моменту придбання майна у будинку.

З огляду на викладене, просили визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №96 від 21.02.2006року в частині п.1.18 про зобов'язання Управління комунальної власності Херсонської міської ради видати свідоцтво про право власності територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради на нежитлові приміщення, загальною площею 99,3кв.м. за адресою: м. Херсон, вул. Карла Маркса, 101 та стягнути на їх користь судові витрати.

Ухвалою суду від 14 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивачів - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою суду 29 березня 2017року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, треті особи - ОСОБА_6, ОСББ АДРЕСА_1 про визнання частини рішення незаконним.

Представник відповідачів за довіреністю Ващук О.В. надала письмові заперечення проти позову, зазначаючи, що рішення за №96 від 21.02.2006року прийнято виконавчим комітетом міської ради у відповідності до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування»( в редакції чинній на час прийняття рішення) та Постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)» .

Спірний багатоквартирний будинок було передано до комунальної власності територіальної громади м. Херсона, а разом із ним передані всі нежитлові приміщення, що знаходяться в цьому житловому фонді.

Отже, до моменту приватизації квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 всі приміщення вказаного будинку вже перебували у комунальній власності територіальної громади м. Херсона, а тому рішення виконавчого комітету міської ради № 96 від 21.02.2006року «Про видачу свідоцтва про право власності» є таким, що прийнято у відповідальності до чинного законодавства.

За законодавством України допоміжні приміщення у дво-або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпечені експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, сам лише факт знаходження певних приміщень у складі багатоквартирного будинку, зокрема, у підвалах та/або цокольних поверхах, не є безумовною підставою для їх віднесення до допоміжних приміщень будинку, оскільки критерієм визначення статусу приміщень, як допоміжних, є їх функціональне призначення, покликане забезпечувати можливість належної експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців, тобто без доступу до таких приміщень експлуатація житлового будинку є неможливою.

Вказані приміщення не можна вважать допоміжними в розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки вони не використовуються для обслуговування та належної експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців, у них не розміщено запірних та запобіжних механізмів мереж будинку, до яких необхідний цілодобовий доступ.

Окрім, того позивачами жодними допустимими доказами не доводиться той факт, що спірні нежитлові приміщення відносяться до допоміжних приміщень в розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а висновок експерта не можна вважати належним доказом при розгляді справи, оскільки експерт не намагався витребувати з архіву акт вводу в експлуатацію будинку, а зробив висновок лише зі вторинних ознак.

Зважаючи не те, що позивачі вважають, що на момент укладення договору купівлі - продажу та дарування квартир, їм не було повідомлено про використання вказаних нежитлових приміщень цокольного поверху третіми особами, а вони планували їх використовувати, у зв'язку з чим і було порушено їх права, вони мають право оскаржити саме ці договори, як такі що суперечать фактичним обставинам і не відповідають майну, що купувалось і отримано в дар.

Оспорюване рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради прийнято 21.02.2006 року, а тому позивачі звернулися до суду зі значним пропуском строків позовної давності, за відсутності підстав для зупинення та переривання перебігу позовної давності, що відповідно до приписів ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

У судовому засідання позивачі наполягали на задоволення позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник третьої особи ОСББ АДРЕСА_1 позов підтримав, в останнє судове засідання не з'явився про дату розгляду справи повідомлений у порядку передбаченому законом.

В судовому засіданні представник відповідачів просила відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у запереченні на позов.

Третя особи ОСОБА_6 в останнє судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи, повідомлений в поряду визначеному законодавством порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з'явилися, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, дослідивши матеріали справи суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(ч. 1 ст.5 ЦПК України).

У рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004року № 4-рп/2004 зазначено, що набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Також зазначено, що положення пункту другого статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»(2482-12) треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир(кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник(власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда, тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради за №96 від 21.02.2006року «Про видачу свідоцтва про право власності» видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення загальною площею 99,3кв.м. по вул. Карла Маркса, 101.

Згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2006року Херсонська міська рада є власником нежилих приміщень, загальною площею 99,3кв.м., за адресою: м. Херсон, вул. Карла Маркса, 101.

Відповідно до договору оренди комунального майна міської територіальної громади за №594 від 28.04.2016року Управління комунальної власності Херсонської міської ради передає, а орендар - Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 у м. Херсоні загальною площею 99,3кв.м., для розміщення майстерні з пошиття спецодягу, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 24.03.2016року №108, затвердженого наказом начальника управління від 25.03.2016року №88.

Як вбачається із нотаріально посвідченого договору купівлі -продажу від 10.11.2015року ОСОБА_1 придбала квартиру НОМЕР_2, у будинку АДРЕСА_1, згідно до нотаріального посвідченого договору дарування від 27.09.2016року ОСОБА_2 отримала в дар 1\2 частину квартири НОМЕР_1, що розташована в АДРЕСА_1

Відповідно до Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, затвердженого 29.05.2016року рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 об'єднання створено з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Згідно до акту прийняття - передачі житлового комплексу(житлового будинку) на обслуговування ОСББ АДРЕСА_1 передано, у тому числі, площа підвалу -1241, 40кв.м., водопровід - 97 квартрир із довжиною внутрішньо-будинкових мереж ( підвальному приміщенні) - 118,5кв.м., центральне опалення - 97 квартир із довжиною внутрішньо - будинкових мереж (у підвальному приміщення)- 548,5кв.м.

Частиною 2 статті 382 ЦК України передбачено, що усі власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного ьмайна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За приписами статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку(будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку(будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку(будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

У статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначені терміни, зокрема: 1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; 2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); 3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна; 4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; 5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; 6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Із матеріалів інвентарної справи 4971 квартал АДРЕСА_1 вбачається, що за проведеною інвентаризацією 27.03.1970 року зазначено в оціночному акті загальна характеристика будинку літ. А - житловий будинок, площею забудови 1241,4кв.м. підвал - площею забудови 1241,4, кв. м.., у поверховому плані приміщення зазначено «підвал» та в експлікації приміщення №1-1-№1-4 за призначенням зазначено «підвал»(а. інв. с. 2-3,7, 36)., в документах при виконанні інвентаризації станом на 14.12.2005 року в загальній характеристиці оціночного акту зазначено літ. А, «майстерня» площею забудови 120.7кв.м., на кресленнях поверхового плану зазначено «підвал», в експлікації до висновку приміщення №1-1- №1-4 за призначенням зазначено як «майстерня»., в журналі зовнішніх обмірювань приміщення №1-1-№1-4 зазначено, як «підвал»(а. інв. с. 63-66). В матеріалах інвентарної справи відсутні документи на підтвердження реконструкції, технічного переоснащення зі зміною функціонального призначення за використанням існуючих приміщень «підвалу» під «майстреню».

Відповідно до висновку № 34-17-1412 від 29.01.2018року, призначеної в ході судового розгляду справи судової будівельно - технічної експертизи, за об'ємно - планувальним та конструктивним рішенням житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також об'ємно -планувального рішення безпосередньо нежитлових приміщень загальною площею 99,3кв.м.., матеріалів інвентарної справи, вимог будівельних норм та правил, технічних нормативів, нежитлові приміщення загальною площею 99.3кв.м, фактично відносяться до приміщень підвалу, які знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку та за функціональними призначенням відносяться до допоміжних(підсобних). та є допоміжними приміщеннями для житлового будинку.

У нежитловому приміщенні загальною площею 99,3кв.м. житлового будинку, наявні транзитні загальнобудинкові інженерні мережі, у тому числі водопостачання, теплопостачання, каналізація. На дату проведення огляду, встановлено, що вільний доступ до зазначених комунікацій для забезпечення обслуговування та ремонтування обмежено через захаращення приміщень, а існуюче функціональне використання приміщень здійснюється з порушенням будівельних, пожежних, санітарно - гігієнічних вимог, діючих в правовому полі чинного законодавства станом на день проведення експертизи, у тому числі: відповідно до вимог р. VЙ ч..6 та р. III ч.2, п.2.9,2.11,2.14,2.18,2.27,2.31 Правил пожежної безпеки України; відповідно до ч. 3 п.3.1.13, 3.1.14, ч.4 п.4.1.9, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14, ч.5 п.5.1.2, 5.3.4 Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій, затверджених наказом № 76 від 17.95.2005року Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №927/1120.

Враховуючи, що встановленими судом обставинами нежитлове приміщення загальною площею 99,3кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, відноситься до житлового фонду, а саме: до допоміжних приміщень житлового будинку, які забезпечують експлуатацію будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, знаходження у них технічного обладнання будинку без доступу до якого неможлива належна експлуатація будинку, а відповідачі заперечуючи проти позову, у тому числі висновків експертизи, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що затвердженим проектом на спірний житловий будинок були передбачені, нежитлові приміщення, як приміщення громадського призначення( майстерня), суд приходить до висновку про наявність правових підставі для задоволення позовних вимог.

Неприйнятними є доводи відповідача відносно того, що спірне нежитлове приміщення не є допоміжним, оскільки нежитловими можуть бути тільки ті підвальні приміщення, які згідно затвердженого проекту були передбачені, як приміщення громадського призначення, а переобладнання, дообладнання, добудова цих приміщень в умовах експлуатації новозбудованого будинку не змінює функціонального призначення приміщення, загальною площею 99,3кв.м., як допоміжного приміщення житлового будинку.

Безпідставними є також доводи відповідача щодо пропуску позивачами строку звернення до суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки з часом прийняття рішення, як з певними моментами(фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

Відповідно до змісту даної норми права початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку, шляхом звернення до суду.

Звертаючись із позовом до суду в жовтні 2016року, позивачі зазначали, що про порушення своїх прав, дізналися після того, як стали співвласниками житлового будинку, тобто ОСОБА_1 в 2015році, ОСОБА_2 в 2016 році, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі - продажу та дарування.

29.05.2016року за рішенням власників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Голова правління ОСББ АДРЕСА_1 ОСОБА_2 надіслала до виконавчого комітету Херсонської міської ради запит щодо відчуження всіх нежитлових(підвальних) приміщень житлового будинку АДРЕСА_1,

17.08.2016року орендар - ОСОБА_6, надав копії документів, із яких стало відомо про те, що підвальне приміщення, яким він користується належить на праві власності Херсонській міській раді, відповідно до рішення виконавчого комітету №96 від 21.02.2006року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачі, про порушення свого права довідалися у серпні 2016року, а з позовом до суду звернулися в жовтні 2016року тобто в межах строку позовної давності.

Згідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ними та документально підтверджені судові витрати в сумі 551,21 грн.

На підставі викладеного ст.ст. 41, 55 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 253, 261, 382, 385ЦК України, ст.ст. 4-13, 76-79, 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 96 від 21.02.2006 року в частині п. 1.18 зобов'язання Управління комунальної власності Херсонської міської ради видати свідоцтво про право власності територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради на нежилі приміщення, загальною площею 99, 3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551, 21 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Повний текст судового рішення складено 04.02.2019 року.

Суддя В.В.Прохоренко