Ухвала суду № 79654391, 31.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3667/19

Провадження № 1-кс/761/2947/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі Якимів І.І., за участю слідчого Охремчука Л.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції Охремчука Л.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Кондратовим О.Г., про накладення заборони використання житлового приміщення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2019 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Охремчук Л.Д. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва Кондратовим О.Г., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про накладення заборони використання житлового приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_1, що на підставі договору купівлі - продажу квартири від 20 вересня 2018 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на праві власності належить ОСОБА_4, водночас згідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності належить на праві приватної власності ТОВ «БРУГ С» (ЄДРПОУ 38527269) на підставі Акту приймання-передачі майна, серія та номер № 2/12-2018, виданий 14 грудня 2018 року ТОВ «БРУГ С», будь-яким третім особам, крім потерпілого ОСОБА_4 та його уповноважених представників.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження за №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням кримінального провадження, розпочатого за заявою ОСОБА_4 встановлено, що згідно до Договору купівлі - продажу квартири від 20.09.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1.

01 жовтня 2018 року ОСОБА_4 уклав Договір позики грошей, відповідно до якого отримав грошові кошти в сумі 500 000 грн. від ОСОБА_5 та Іпотечний Договір посвідчений Приватним нотаріусом ОСОБА_6, предметом якого виступала квартира АДРЕСА_1. Інформація про наявність обтяження квартири була внесена нотаріусом до відповідних державних реєстрів, в тому числі до Державного реєстру Іпотек.

20 грудня 2018 року ОСОБА_4 дізнався, що право власності на його квартиру переоформлене на невідому організацію - Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУГ С" (код ЄДРПОУ 38527269; місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 150464274 від 20 грудня 2018 року вбачається, що 14 грудня 2018 року на підставі акту приймання-передачі майна, серія та номер: б/н від 14 грудня 2018 року, видавник Сторони; Протоколу загальних зборів учасників, серія та номер: 2/12-2018 від 14 грудня 2018 року, видавник: TOB "БРУГ С" державним реєстратором - ОСОБА_7, Філія Комунального підприємства "Путрівське" право власності на квартиру ОСОБА_4, а саме квартира АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1648657780000, зареєстровано за TOB "БРУГ С" (код ЄДРПОУ 38527269).

Також 14 грудня 2018 року державним реєстратором - ОСОБА_7, Філія Комунального підприємства "Путрівське" внесені відомості до державного реєстру Іпотеки про припинення Іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 на підставі заяви-повідомлення приватного нотаріусу ОСОБА_8 від 11 грудня 2018 року, серія та номер 3-456.

Згідно із витягу по TOB "БРУГ С" засновниками вказаного товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_12, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 (він же і директор вказаної товариства з 14.12.2018).

Відповідно до листа приватного нотаріуса ОСОБА_8, останній не засвідчував справжність підпису на актах-прийому передачі та заяві-повідомлення Іпотекодержателя.

Допитаний потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що під час дослідження вищевказаних обставин, за декілька днів до переоформлення права власності на його квартиру, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

ОСОБА_8 видав заяву від 11 грудня 2018 року за № 650 про нібито виконання умов Іпотеки, але він особисто вказаної заяви не видавав і у даного нотаріусу не був. Перевіряючи бланк зазначеної заяви про витрачання в реєстрі Бланків серії НМХ № 917812 мною було виявлено, що зазначений бланк "анульований", тобто заява є підробленою. Крім цього, Акту приймання-передачі майна, серія та номер № 2/12-2018, виданий 14 грудня 2018 року ТОВ «БРУГ С» на підставі якого квартиру АДРЕСА_1 зареєстрували за ТОВ «БРУГ С» (ЄДРПОУ 38527269) він також не підписував і засновником вказаного товариства не є і не був.

Вказану квартиру він придав на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 20.09.2018 укладеного між продавцем - ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_4, про що було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 20.09.2018 , що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1. На даний час доступу до вказаної квартири він не має та в ній проживають сторонні особи.

Потерпілий звернувся із клопотання до слідчого з проханням звернутися до слідчого судді з клопотання про заборону користування (перебування, проживання, входження і т.д.) квартирою АДРЕСА_1 будь-яким тертім особам, крім його як власника та його уповноважених представників.

Відповідно до інформації відображеної у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 22 грудня 2018 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ «БРУГ С» (ЄДРПОУ 38527269) на підставі Акту приймання-передачі майна, серія та номер № 2/12-2018, виданий 14 грудня 2018 року ТОВ «БРУГ С».

Водночас відповідно до копій документів долучених до заяви про вчинення кримінального правопорушення а саме Договору купівлі-продажу квартири від 20 вересня 2018 року укладеного між продавцем - ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_4, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 20 вересня 2018 року встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції в м. Києві Охремчука Л.Д. від 21 грудня 2018 року квартира АДРЕСА_1, було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року було задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції Власюка Б.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Дрогомирецьким В.І., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

З метою всебічного, об'єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження та встановлення істини у справі, зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1, є предметом, кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, та зважаючи на те, що, на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у забороні використання житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 крім потерпілого ОСОБА_4 та його представників та як незастосування вказаної заборони може призвести до пошкодження, псування, знищення, перетворення, пересування чи передачі вказаної квартири треті особам.

Слідчий Охремчук Л.Д. в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Вивчивши клопотання про про накладення заборони використання житлового приміщення та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави накладення заборони використання житлового приміщення зазначеного в клопотанні слідчого, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень слідчого, що квартира АДРЕСА_1, є предметом, кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також у зв'язку із необхідністю у забороні використання житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 крім потерпілого ОСОБА_4 та його представників та як незастосування вказаної заборони може призвести до пошкодження, псування, знищення, перетворення, пересування чи передачі вказаної квартири треті особам.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризиків передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції Охремчука Л.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Кондратовим О.Г., про накладення заборони використання житлового приміщення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000001187 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.

Заборонити використання житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, що на підставі договору купівлі - продажу квартири від 20 вересня 2018 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на праві власності належить ОСОБА_4, водночас згідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності належить на праві приватної власності ТОВ «БРУГ С» (ЄДРПОУ 38527269) на підставі Акту приймання-передачі майна, серія та номер № 2/12-2018, виданий 14 грудня 2018 року ТОВ «БРУГ С», будь-яким третім особам, крім потерпілого ОСОБА_4 та його уповноважених представників.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Л.Л. Щебуняєва