Ухвала суду № 79654116, 12.11.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55388/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.,

при секретарі: Захарченку В.П.,

за участю:

прокурора: Головко А.Л.,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_1,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 юриста 1 класу Головко Аліни Леонідівни про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2018 року за № 42018101060000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 Головко А.Л. звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту майно, вилучене 07.11.2018 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: оперативну інформацію січень-грудень 2017; сальдову відомість по рахунку: 6821 від 31.10.2014 року ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», сформована 01.10.2014; перелік санітарно-курортних закладів, які потребують невідкладного фінансування ФСС з ТВП станом на 23.05.2014 року; статут приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ідентифікаційний код 02583780); матеріали доповіді щодо приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; аналіз виконання плану доходів і чистого прибутку за 1 півр. 2016 р. - 1 півр. 2017 р.; штатний розпис апарату Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 11 вересня 2014 року, затверджений Головою Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» М.В. Субота 11 червня 2014 року; штатний розпис апарату Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на 16 червня 2014 року; структуру управління майном, інвестиціями та капітальним будівництвом, з метою забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2018 року за № 42018101060000090 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що Службові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а саме, Голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_5, у змові з службовими особами ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також іншими невстановленими слідством, на даний час, особами, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, створили та реалізують схему розкрадання ввіреного майна та коштів, які виділяються із державного бюджету України на лікування учасників АТО та інших незахищених соціальних верств населення, що спричинило тяжкі наслідки.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 07.11.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2018 року, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено речі та документи, згідно протоколу обшуку від 07.11.2018 року.

Прокурор вказує, що вилучені під час обшуку речі та документи мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначним ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим просить клопотання задовольнити.

В судове засідання з'явились прокурор Головко А.Л., представники власника майна - адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити.

Представники власника майна щодо задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість, просили відмовити в задоволенні, оскільки будь-якого відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, вилучені речі та документи не мають. Даних про те, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відсутні.

Вислухавши пояснення прокурора, захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2018 року за № 42018101060000090 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 07.11.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2018 року, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено речі та документи, згідно протоколу обшуку від 07.11.2018 року.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор Головко А.Л. звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначила, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, з посиланням на те, вилучені під час обшуку документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Разом з тим, в матеріалах клопотання постанова про визнання вилучених під час обшуку 07.11.2018 року за місцем проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, речей та документів речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018101060000090 10.04.2018 року - відсутня.

Відтак, відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Аналізуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За таких обставин, оскільки клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 юриста 1 класу Головко А.Л. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2018 року за № 42018101060000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, то його слід повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 171, 172, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 юриста 1 класу Головко Аліни Леонідівни про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2018 року за № 42018101060000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 13 год. 15 хв. 19.11.2018 року.

Слідчий суддя І.В. Григоренко