Ухвала суду № 79653950, 06.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"06" лютого 2019 р.

м. Київ

справа № 755/14148/2018

провадження № 2/755/150/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

учасники розгляду:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

06 лютого 2019 року відповідачем ОСОБА_3 шляхом особистого звернення до відділу загального документообігу суду подано заяву про відвід судді Галагану В.І., мотивовану тим, що відповідача не було повідомлено про день та час судового засідання на 06 лютого 2019 року.

Уповноважений представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, вказуючи на зловживання відповідачем ОСОБА_3 процесуальними правами сторони по справі задля затягування розгляду справи, оскільки відповідач був на судовому засіданні 29 січня 2019 року, однак відмовився з'ясовувати дату наступного засідання, залишив приміщення суду, чим виразив неповагу до суду та сторін судового процесу. Крім того, представник зауважив, що таке зловживання правами відповідача та подача кожного засідання заяв про відвід судді, на його думку, є передбачуваною поведінкою відповідача задля затягування розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала правову позицію свого представника.

Суд дослідивши заяву про відвід, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні 29 січня 2019 року відповідачем ОСОБА_3 надано заяву про відвід судді Галагана В.І. з підстав відмови у відкладенні судового розгляду справи, що, на думку відповідача, свідчить про намагання судді вирішити справу формально, а також, серед іншого, з підстав неповідомлення відповідача про день та час судового засідання. (а.с. 73-76)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року визнано заяву відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, необґрунтованою; передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України та відкладено судовий розгляд справи на 06 лютого 2019 року на 14.00 годину. (а.с. 81-82)

Відповідач ОСОБА_3 після судового засідання 29 січня 2019 року відмовився розписатися про ознайомлення з наступною датою судового розгляду справи, про що секретарем судових засідань складено відповідний Акт від 29.01.2019 року та надано оголошення на публічному офіційному веб-сайті «Судова влада», яким повідомлено відповідачу про день та час судового засідання. (а.с. 84; 91)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Галагана В.І., заявленої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - відмовлено. (а.с. 88)

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Зловживання правом на позов, на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого уся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг та заяв, що мають штучний характер. (даний висновок зроблено Суддею, Секретарем Пленуму Верховного Суду Д. Луспеником у офіційній статті «Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід»).

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні наданих доказів, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача ОСОБА_3 ознак зловживання процесуальними правами щодо подачі суду заяви про відвід судді з підстав, які вже вирішено судом, що є діями, спрямованими на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, - оскільки відповідач на минулому судовому засіданні був присутнім особисто, відповідачу було запропоновано розписатися про день та час наступного судового засідання, на що останній виказав відмову, та попри вказані дії відповідача секретарем судового засідання було надано оголошення на публічний офіційний веб-сайт «Судова влада» оголошення, яким повідомлено відповідача про судовий розгляд справи 06 лютого 2019 року о 14.00. год., відповідач не поштовим направленням, а особисто подав до суду 06 лютого 2019 року, тобто в день проведення судового засідання та до його початку, заяву про відвід судді, що може свідчити про навмисне перешкоджання проведення останнього. Таким чином, за відсутності нових об'єктивних обставин, якими не можуть бути суб'єктивні тлумачення відповідачем норм процесуального права задля отримання бажаного судового рішення, що є діями, які суперечать завданню цивільного судочинства в частині своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав сторін спірних правовідносин, суд залишає заяву відповідача про відвід судді без розгляду у порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Дії відповідача ОСОБА_3 щодо повторного звернення із заявою про відвід судді Галагану В.І. з підстав, що вирішено судом, а також дії відповідача ОСОБА_3, спрямовані на нівелювання повідомлення його про дату та час судового засідання - визнати зловживанням процесуальними правами.

Заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагану В.І. від 06.02.2019 року (вх.№ 7924), подану відповідачем ОСОБА_3, - залишити без розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя: В.І. Галаган