Постанова № 79651998, 05.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/185/19Головуючий по 1 інстанції Кондрацька Н.М. Категорія: 331090000 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В.

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

заявник - Черкаська міська рада;

заінтересована особа - Друга черкаська державна нотаріальна контора;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_5;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 грудня 2018 року, у складі судді Кондрацької Н.М. -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року Черкаська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа Друга черкаська державна нотаріальна контора.

Заява обґрунтована тим, що після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 і належала померлій на праві приватної власності.

Відомості про спадкоємців померлої ОСОБА_6 за заповітом чи за законом у Черкаської міської ради станом на день звернення до суду відсутні, її власність ні за ким не зареєстрована, що підтверджується інформаційним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 вересня 2018 року № 137231112.

13 серпня 2018 року Черкаська міська рада звернулась з інформаційним запитом до Другої черкаської державної нотаріальної контори, стосовно наявності заведеної спадкової справи щодо прийняття спадщини, а саме: квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_6 З цього приводу отримана відмова від нотаріуса про надання такої інформації.

Заявник просив суд визнати спадщину після померлої ОСОБА_6 відумерлою та передати квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 грудня 2018 року заяву Черкаської міської ради задоволено.

Визнано спадщину після померлої громадянки ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) відумерлою, та передано квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради.

Дане рішення суду вмотивоване тим, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Другої черкаської державної нотаріальної контори № 54095499 від 15 листопада 2018 року, після смерті ОСОБА_6, заяви від спадкоємців про прийняття спадщини, або відмову від спадщини не подавалися до нотаріальної контори, а тому і спадкова справа не відкривалася, отже спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, з часу відкриття спадщини сплинуло більше одного року.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 грудня 2018 року і ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні заяви Черкаської міської ради.

Скарга обгрунтована тим, що він є єдиним спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_6, адже проживав з померлою однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 44181779 від 15 червня 2016 року, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 січня 2018 року та постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції з порушенням застосовано ст. 1277 ЦК України до спірних правовідносин та було проігноровано той факт, що після смерті ОСОБА_6 є спадкоємець четвертої черги за законом, який 15 червня 2016 року (у шестимісячний термін) подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 44181779 від 15 червня 2016 року.

Черкаська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що ОСОБА_5 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 ні за заповітом, ні за законом. Докази, на які посилається скаржник, не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_6 однією сім'єю. Даний факт судом не встановлений.

Заслухавши представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с. 4-6).

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Дана квартира перебувала у приватній власності померлої ОСОБА_6 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 137231112 від 11 вересня 2018 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При розгляді справ про спадкування суд має встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування, у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.

Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Отже, за відсутності заповіту, спадкування здійснюється на загальних підставах, передбачених законом, зокрема, відповідно до визначеної черги.

Для правильного вирішення справи по суті, суд, в процесі розгляду справи повинен належним чином дослідити та перевірити підстави та докази, на які посилаються сторони, та, зокрема, належним чином встановити обставини, які мають значення для справи враховуючи специфіку відповідної категорії спору.

Згідно ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина визнана судом відумерлою переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Вбачається, що суд першої інстанції для вставлення спадкоємців після смерті ОСОБА_6 дослідив інформаційну довідку зі Спадкового реєстру Другої черкаської державної нотаріальної контори № 54095499 від 15 листопада 2018 року (а.с 25-63) та прийшов до висновку, що заяви від спадкоємців про прийняття спадщини, або відмову від спадщини не подавалися до нотаріальної контори, а тому і спадкова справа не відкривалася.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду, відповідно до матеріалів справи, що були надані до суду першої інстанції, не погоджується з висновком суду, що на час розгляду справи існували підстави для визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, відумерлою.

Так, з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Другої черкаської державної нотаріальної контори № 54095499 від 15 листопада 2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у Першій черкаській державній нотаріальній конторі 15 червня 2016 року була заведена спадкова справа за № 582/2016, та з 25 листопада 2016 року зберігається у Другій черкаській державній нотаріальній конторі (а.с. 59-60).

Таким чином, суд першої інстанції, при дослідженні доказів у справі, прийшов до безпідставного висновку, який не відповідає обставинам справи про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_6, 1937 р.н., що спричинило помилкове застосування норм матеріального права та визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 відумерлою.

Задовольняючи заяву Черкаської міської ради, за вказаних обставин, суд вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_5, який 15 червня 2016 року подавав до Першої черкаської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, однак не брав участі у розгляді даної справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 грудня 2018 року до скасування з ухваленням нової постанови про відмову Черкаській міській раді в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 грудня 2018 року у даній справі скасувати.

Черкаській міській раді, заінтересована особа Друга черкаська державна нотаріальна контора в заяві про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 6 лютого 2019 року

Судді: Н.І. Гончар

В.В. Пономаренко

Ю.В. Сіренко