Вирок № 79650991, 06.02.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5952/18

Номер провадження 1-кп/629/193/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченка О.А.,

за участю секретаря судових засідань Авраменко О.С.,

прокурора Шульга Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12018220380001696 від 16.09.2018 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 01.11.2018 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Шатівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з базовою неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого:

- 09.11.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.309 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

- 06.06.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1,71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців,

- 07.03.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3,263 ч.1,309 ч.2,70 ч.1,71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 23.05.2012 року за відбуттям строку покарання,

- 19.12.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.190 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці, звільненого 12.03.2014 року за відбуттям строку покарання,

- 11.11.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.15 ч.3,185 ч.2,185 ч.2,186 ч.2,70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого умовно-достроково 23.10.2017 року на не відбутий строк 9 місяців 11 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

встановив:

15.09.2018 року, близько 12-00 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись навпроти будинку 13 на мікрорайоні 5 в м.Лозова Харківської області, з раніше не знайомим ОСОБА_3, вживав спиртні напої. Помітивши у ОСОБА_3 мобільний телефон, ОСОБА_2 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повалив ОСОБА_3 на землю та відкрито, шляхом ривка, зірвав з ременя мобільний телефон «Nokia 1110і» вартістю 152 грн. З місця злочину ОСОБА_2 зник, викраденим розпорядився, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно 15.09.2018 року близько 12-00 години він, розпивав спиртні напої навпроти будинку 13 на мікрорайоні 5 в м.Лозова Харківської області, де до нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_3, з яким він також вживав спиртне. Потім він помітив у ОСОБА_3 мобільний телефон та вирішив пограбувати його, повалив останнього на землю та ривком зірвав з ременя мобільний телефон «Nokia 1110і», після чого з іншим знайомим він пішов, а через деякий час його затримали працівники поліції і він повернув викрадений телефон потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_3в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив дане кримінальне провадження розглядати за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ст.349 ч.3 КК України, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив призначити покарання в межах санкції ст.186 ч.2 КК України (а.с.35).

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, має не зняті і не погашені в законному порядку судимості, не працює, не одружений, фактично постійного місця проживання не має, тимчасово проживає у знайомого, з 1996 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром залежності від алкоголю, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1,75КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №3961 від 23.10.2018 року в сумі 572 грн. (а.с.67).

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - мобільний телефон «Nokia 1110і», барсетку із тканини сірого кольору, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого - повернути потерпілому ОСОБА_3 (а.с.64,65,66).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 06.02.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №3961 від 23.10.2018 року в сумі 572 грн., перерахувавши їх на р/р 31419544020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідський/м.Харків 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 1110і», барсетку із тканини сірого кольору - повернути потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко