Постанова № 79650024, 06.02.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2606/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №460224 від 14.11.2018 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Свої заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 14.11.2018 року близько 05:00 год. він рухався автодорогою Київ-Чоп у напрямку м. Львова. Був зупинений працівниками поліції, з їх слів - у зв`язку з проведенням операції «п`яний водій». На вимогу поліцейського він надав усі необхідні документи, з якими працівник поліції пішов у патрульний автомобіль і повернувся з постановою про накладення адміністративного стягнення і вимогою її підписати. Він відмовився від підпису, оскільки не розумів, що порушив. В ході спілкування з інспектором поліції, останній йому повідомив про порушення правил дорожнього руху, а саме: виїзд на бік дороги зустрічного руху. Його доводи про те, що жодного порушення він не здійснив і рухався по своїй смузі, інспектором не були прийняті до уваги і не спростовані, жодних доказів на підтвердження його вини не надані. Копію постанови він отримав поштою 22.11.2018. Вважає, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення поліцейським були допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, постанова не підтверджена жодними доказами, у зв'язку з чим являється незаконною та підлягає скасуванню. Окрім того, на думку позивача посадовою особою були допущені наступні порушення: поліцейський Хариш В.І. позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ч.1 ст.268 КУпАП, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП.

В судове засідання позивач не з'явився, згідно поданої письмової заяви, позовні вимоги підтримав, просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 13).

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 12). Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.1 ст.283 КУпАП).

З описової частини постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 460224 від 14 листопада 2018 року, складеної відповідачем вбачається, що ОСОБА_1,керуючи автомобілем FORL TRANSIT, реєстраційний номер ВК 2629СА, здійснив виїзд на бік дороги зустрічного руху, за що передбачено відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 7).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.5 ст.77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 159 ч.4 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3,8 Конституції України, ст.8 КАС України).

Зі змісту частини 3 ст.62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Із змісту оскаржуваної постанови стає зрозуміло, що вимоги норм закону щодо дослідження обставин справи поліцейським не були дотримані, так як у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. За таких умов, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП, залишається недоведеним, а відтак, склад адмінправопорушення у даному випадку відсутній.

Відповідно до ст. 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Таким чином суд вважає, що розгляд справи інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Хариш В.І.носив формальний характер без з`ясування вини особи в його вчиненні, а також з'ясування інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити частково, постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - скасувати.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: залишає постанову без зміни; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу. За таких підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій інспектора ВЗОДДЗ 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Хариш Віталія Ігоровича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст. 241-246,286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції(місцезнаходження: вул. Перфецького, 19 м. Львів, код ЄДРПОУ Департаменту патрульної поліції України 40108646) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 460224 від 14.11.2018, винесену інспектором ВЗОДДЗ 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Хариш Віталієм Ігоровичемпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі4 425 гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1за ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити.

В задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: