Рішення № 79647993, 25.01.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/36/2019

Справа № 679/372/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин в порядку загального позовного провадження цивільну справу №679/372/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що після розірвання 04.03.2009 року шлюбу між позивачем та відповідачем їх неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати із відповідачкою. Проте, в подальшому син самостійно вирішив проживати разом із позивачем, про що повідомив відповідачку, і з 26.07.2017 року перевіз до батька свої речі та почав проживати разом з ним.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідачка ухиляється від покладеного на неї обов’язку утримувати їх спільного неповнолітнього сина у відповідності з ст.180 СК України, зокрема, відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дитини, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, тощо, проте остання на думку позивача має можливість сплачувати аліменти. Позивач вказує, що неповнолітній син ОСОБА_3 перебуває на повному його утриманні, проживає у сусідній з його квартирі разом із бабусею, проте має вільний доступ до квартири позивача і весь час який він бажає проводить в квартирі батька.

На підставі наведеного позивач просить суд стягувати з ОСОБА_2 аліментів на його користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень з подальшою індексацією відповідно до закону починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 28.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та просив задоволити в повному обсязі заявлені ним позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, надала суду письмові заперечення на позов (а.с.54-55) та усні пояснення, відповідно до яких в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачка у своїх усних поясненнях та письмових запереченнях на позов посилається на те, що вона не відмовляється від утримання сина, купувати йому одяг, продукти, медикаменти. Зазначає, що неодноразово, по мірі можливості, купувала дитині одяг та продукти харчування, проте син не приходив та відмовлявся спілкуватися з нею, йому забороняють брати від неї речі. Відповідачка вказує, що певний час дійсно перебувала за кордоном у друзів, проте по приїзду купила сину кросівки фірми «Найк», футболку та шкарпетки, а також солодощі, які син ОСОБА_4 прийшов до неї та забрав сам. Також син забрав у неї маленький телевізор та комп’ютер, який вона купувала йому раніше. Крім того, зі слів сина відповідачці відомо, що він проживає у бабусі ОСОБА_5. Крім того, проживання сина саме у бабусі, на думку відповідачки вказує на те, що позивач не має права стягувати аліменти. Водночас, бабуся з якою проживає їх спільний з позивачем син, не зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів з обох батьків, та ніколи не говорила про те, що їй не вистачає коштів на утримання внука. Крім того, ОСОБА_2 у письмових запереченнях зазначає, що з жовтня 2017 року не працює, мала проблеми зі здоров’ям, а з липня по жовтень 2018 року знаходилась на стаціонарному лікуванні для збереження вагітності. 05.10.2018 року відповідачка народила семимісячну дитину у зв’язку з чим певний час разом із новонародженою дитиною перебувала в реанімації та потребувала дорогого лікування. На даний час виховує та утримує дитину сама, має статус одинокої матері, в підтвердження вказаного надала письмові докази. ОСОБА_2 зазначає, що на даний час її дохід складається з коштів, які вона отримує як допомогу на новонароджену дитину в сумі 860 грн., а тому вона не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі, який просить позивач. Посилаючись на ч.1 ст.188 СК України відповідачка стверджує, що позивач надає сину кошти щомісяця в сумі 3000-5000 гривень, що значно перевищує її дохід, а тому вважає, що суд вправі звільнити її від сплати аліментів на утримання сина. Крім того, відповідачка зазначає, що дохід позивача значно перевищує її , а тому він взмозі утримувати сина самостійно.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дитини, що регулюються положеннями сімейного законодавства України.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач та відповідачка перебували у шлюбі в якому в них народився спільний син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії 1-БВ №133850 від 06.11.2002 року (а.с.4).

Після розірвання шлюбу між сторонами їх неповнолітній син залишився проживати разом з відповідачкою. На підставі рішення Нетішинського міського суду від 05.02.2016 року з позивача ОСОБА_1 стягувались на користь відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.

Проте, рішенням Нетішинського міського суду від 19.03.2018 року стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки припинено.

Починаючи з 27.07.2017 року самостійно змінив своє місце проживання і з вказаного моменту фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з його бабою ОСОБА_5, де знаходяться його особисті речі, та він має вільний доступ до квартири №57 у м.Нетішин, вул.Незалежності, 26, де проживає разом із сім’єю його батько ОСОБА_1 Зазначене, а також той факт, що неповнолітній ОСОБА_3 з 27.07.2017 року не проживає з відповідачкою і не перебуває на її утриманні, підтверджено вищевказаним рішенням суду від 19.03.2018 року та доказуванню не підлягає.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-БВ №330845, виданого Нетішинським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області 23.10.2018 року, актовий запис №275, відповідачка ОСОБА_2 05.10.2018 року народила сина ОСОБА_6 (а.с.60).

Разом з тим відповідачка, стверджуючи, що вона витрачає кошти на утримання сина, надала суду копію звіту за період з 01.01.2017 року по 26.12.2018 року про здійснені нею витрати на одяг (а.с.64). У підтвердження перебування відповідачки тривалий час на лікуванні та у зв’язку з цим свого важкого матеріального стану, остання надала суду медичні довідки та виписний епікріз (а.с.62-63, 65-66).

Відповідно до ст.180, ч.1 ст.182 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Безпідставним на думку суду є твердження відповідачки у письмових запереченнях про те, що син не потребує утримання з її сторони, оскільки він отримує кошти від батька та має вищий дохід ніж вона.

Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 Сімейного кодексу України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із Законом України "Пpo Дepжавний бюджeт на 2019 рік" прожитковий мінімум на дитину у 2019 році в Україні становитиме: для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв з 01 січня пo 30 червня - 2027 грн., з 01 липня пo 30 листопада - 2118 грн., з 01 грудня - 2218 грн. Отже, 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку становить 1013,50 грн.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що неповнолітній син позивача та відповідачки на даний час проживає окремо від батьків, проте перебуває на утриманні батька, а також те, що обоє батьків зобов'язані утримувати своїх дітей до повноліття, суд вважає доцільним та можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1014 гривень, щомісячно, починаючи з 19.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України суд приходить до висновку про наявність підстав для того, щоб допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, передбаченого цим рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст.180 – 183, 191 СК України, ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 223, 247, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП – НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1014 (одна тисяча чотирнадцять) гривень щомісячно, починаючи з 19.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

У решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП – НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі №679/372/18:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: 30100, АДРЕСА_1, паспорт серії НА №015620);

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання: 30100, АДРЕСА_2, паспорт серії НВ №166764).

Повний текст судового рішення складено 01.02.2019.

Суддя Б.І. Базарник