Ухвала суду № 79645362, 01.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/713/19

Провадження № 1-кс/461/949/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

01.02.2019 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Мисько С.М., з участю прокурора Бурди П.О. та Масного А.М., підозрюваного ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

старший слідчий відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні №42018140410000189 від 23.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за погодженням із прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_4 про обрання підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 01.02.2018 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового слідства та суду. Оцінюючи особу підозрюваного та інкримінований йому злочин, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_1 процесуальних обов’язків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурори Бурда П.О. та Масний А.М. у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначили, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України; щодо підозри, то таку частково визнали обґрунтованою.

Заслухавши думку прокурорів щодо поданого клопотання, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУ Національної поліції у Львівській області, перебувають матеріали кримінального провадження №42018140410000189 від 23.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2019 близько 12.40 год. ОСОБА_1, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, перебуваючи за адресою: м. Львів, площа ОСОБА_6, 1, обіймаючи посаду заступника начальника головного управління Держгеокадастру у Львівській області, будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 32 500 доларів США, що станом на 31.01.2019 згідно офіційного курсу Національного банку України становить 901 875 (дев’ятсот одну тисячу вісімсот сімдесят п’ять) грн., що є особливо великим розміром за оформлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки загальною площею 0,12 га, яка розташована поблизу населеного пункту Новокропивницької сільської ради, Дрогобицького району Львівської області та межує з територією Національного природного парку «Сколівські Бескиди».

01.02.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою громадянина ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України, протоколом огляду, ідентифікації та помічення несправжніх імітаційних, засобів (грошових коштів) та грошових коштів від 31.01.2019, протоколом огляду місця події від 31.01.2019, під час якого було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 32 500 доларів США.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (див. також справу «Буткевічюс проти Литви» (№ 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Росії», при оцінці позбавлення свободи будь кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв’язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи особу ОСОБА_1, який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому існують підстави вважати в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_1, процесуальних обов’язків, а саме:

-підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слід зазначити те, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що за ступенем тяжкості відноситься до особливо тяжкого злочину, а також до категорії корупційних;

-може знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування на даний час не вилучено всіх оригіналів документів, які мають вагоме доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження;

-може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, слід зазначити, що ним може бути вчинено вплив на свідка ОСОБА_5 та на інших свідків, які ще не були допитані в ході проведення досудового розслідування, а також слід зазначити про те, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні заплановані допити посадових осіб Держгеокадастру, з приводу відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення;

-на підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, те, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може перешкоджати їх проведенню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками та з особами яким в подальшому планується повідомити про підозру у кримінальному провадженні, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення;

-ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1, незважаючи на затримання його відразу після отримання неправомірної вигоди та її вилучення, вчинення злочину в умовах очевидності, в категоричній формі заперечив свою причетність до корупційного злочину, що в сукупності із зібраними матеріалами підтверджує, що у разі перебування ОСОБА_1 на волі, останній матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Таким чином, застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий суддя приходить висновку, що: наявні докази підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення; у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до особливо тяжкого злочину та у встановленому порядку віднесено до категорії корупційних; підозрюваний перебуває на посаді заступника начальника головного управління Держгеокадастру у Львівській області та продовжує виконувати свої функціональні обов’язки; раніше підозрюваний ОСОБА_1, до кримінальної відповідальності не притягувався; раніше підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався; 01.02.2019 р. ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також наявність вищенаведених ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним своїх обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюваному ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід – тримання під вартою, оскільки шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо запобігти вищенаведеним ризикам.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, у сумі 32 500 доларів США, що в еквіваленті станом на 31.01.2019 р. згідно офіційного курсу Національного Банку України становило 901 875 (дев’ятсот одну тисячу вісімсот сімдесят п’ять) грн., наявність постійного місця роботи та офіційного працевлаштування, обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього КПК України обов’язків буде застава – у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 250,00 гривень, оскільки розмір застави запропонований слідчим наведений без відповідного обґрунтування та врахування матеріального становища підозрюваного.

На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов’язки підозрюваному ОСОБА_1 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі Львівській установі виконання покарань №19.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, тобто до 01.04.2019 року включно.

Визначити заставу – 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480250,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених КПК України.

Роз’яснити ОСОБА_1, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду № 37315022000757, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_1, у випадку внесення застави, наступні обов’язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

1.прибувати до старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суду за першим викликом;

2.не відлучатися із Львівської області без дозволу старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3.повідомляти старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суду про зміну місця свого місця проживання;

4.утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №42018140410000189 відомості про яке 23.08.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у випадку невиконання вищезазначених обов’язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.