Ухвала суду № 79645199, 05.02.2019, Біловодський районний суд Луганської області

05.02.2019

Справа № 408/656/17

1-кп/408/84/18

УХВАЛА

05 лютого 2019 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Соболєва Є.О.

суддів: Рукаса М.С., Кускової Т.В.,

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурорів Зубка О.О., Лісового В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130570000779, відносно ОСОБА_1, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 402, ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 410 та ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

09 лютого 2019 року о 24:00 годині у обвинуваченого спливає строк тримання його під вартою. До цього часу закінчити розгляд даного кримінального провадження об’єктивно не вбачається можливим через великий обсяг обвинувачення та з інших підстав.

Прокурор Зубко О.О. заявив клопотання, в якому просить пролдовжити термін обвинуваченого під вартою, вказуючи, що на цей час продовжують існувати ризики того, ОСОБА_1 в силу пред'явленого обвинувачення може перховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Прокурор Лісовий В.О. підтримав позицію прокурора Зубка О.О., просив продовжити термін перебування під вартою ОСОБА_1, у клопоатнні захисту відмовити.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо продовження терміну тримання під вартою її підзахисного, вказуючи, що прокурор вчергове не довів обгрунтованість заявленого клопотання, яке було подане з порушенням діючого кримінально-процесуального законодавства. Наполягала на задоволенні поданого нею клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт, оскльки на це є усі підстави.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів. У суду не виникає сумнівів в обґрунтованості підозри причетності обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів, оскільки її обґрунтованість встановлена судовим рішенням про обрання даного запобіжного заходу. Крім того його обгрунтованість не викликає сумнівів, оскільки обставини, наведені в обвинувальному акті можуть переконати стороннього об’єктивного спостерігача, що саме обвинувачений причетний до інкримінованих йому злочинів.

Колегія суддів ввважає, що на цей час об’єктивно продовжують існувати ризики того, що обвинувавчений перебуваючи на волі може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Актуальність наведених ризиків обумовлена тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачена відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі.

Суд також вважає, що обвинувачений схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень в силу особливостей свого характеру, який здатен на неадекватні вчинки, небезпечні для оточуючих, про що йдеться з матеріалів кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні, з яких вбачається, що він погрожував застосуванням фізичного насилля вплоть до смерті як близьким, так й співслужбовцям.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд також враховує й інші обставини, що беруться до уваги під час визначення міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений може утримуватись в умовах ізоляції (його стан здоров’я не перешкоджає цьому), його соціальні зв’язки, які важко назвати міцними, майновий стан (обвинувачений не працює), репутацію обвинуваченого, який не користувався повагою у співслужбовців, розмір шкоди, завданої суспільним інтересам.

Наведене переконало суд, що на цей час продовжують існувати реальні, а не абстарктні ризики передбачені ст. 177 КПК України, для запобігання яким буде недостатнім обрання менш суворого запобіжного заходу.

З огляду на те, що закінчити розгляд кримінального провадження на цей час не вбачається можливим, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується, обрання більш м’якого запобіжного заходу є неможливим, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Суд не бере до уваги твердження захисника про те, що її підзахсиний тримаєтьсся довго підвартою і це є провиною сторони обвинувачення, оскільки розгляд кримінальне провадження залежить від багатьох факторів, в тому числі вчаснисть доставлення овинуваченого в судові засідання, великий обсяг і складність обвинувачення тощо. Крім цього необгрунтованим є посилання захисника на те, що прокурор до цього часу не спромігся доставити усіх свідків в судове засідання, оскільки сторона захисту погодилась на зміну порядку дослідження доказів, тобто на стадію дослідження письмових доказів, а вже потім допит потерпілих і свідків.

За таких обставин клопотання захисту слід залишити без задовлення, а клопотання прокурора задольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити. Клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу її підзахисному залишити без задовлення.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 05 квітня 2019 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: