Рішення № 79644661, 05.02.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/3379/18

2/311/129/2019

05.02.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Кудінова В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди. У позовній заяві зазначено, що 18 листопада 2017 року в період з 17 години 30 хвилин до 19 години 00 хвилин, перебуваючи на дачній ділянці №24 садового товариства «Таврія», яка належить матері ОСОБА_2, відповідача по справі, ОСОБА_3, і знаходиться в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і в стані вживання наркотичних засобів, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_5, сина позивачки, умисно наніс останньому за допомогою лопати множинні удари в область тулуба, тим самим заподіявши йому тілесні ушкодження, внаслідок чого останній 19 листопада 2017 року помер. Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину та засуджений 8 років позбавлення волі. Позивачка є матір'ю померлого ОСОБА_5. Внаслідок жахливих злочинних дій відповідача по справі вона зазнала значної матеріальної та моральної шкоди, змушена була витрачати кошти на доставку тіла померлого по місцю її проживання, поховання сина, придбання ритуальної атрибутики, встановлення йому пам'ятника тощо. Сукупний розмір завданих ОСОБА_1 майнових збитків становить 56629 грн.60 коп. Так. за послуги з підготовки тіла померлого до поховання або кремації та бальзамування тіла померлого (повне) в касу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР 21 листопада 2017 року були внесені кошти на загальну суму 1284 грн.60 коп. Вартість доставки ритуальної атрибутики становить 3900 грн. Вартість доставки тіла померлого до місця проживання позивачки в с. Берег Дубенського району Рівненської області становить 7000 грн. Оскільки син ОСОБА_5 помер в с. Кам'янське Василівського району Запорізької області, а його поховання було здійснено по місцю її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, за ритуальну атрибутику, таку як хрест, покривала, рушники, вінок ОСОБА_6 сплатила 1330 грн.; за катафалк, вінок, кошик та стрічки ОСОБА_6 сплатила 1895 грн.; вартість поховання сина в Кирило-Мефодієвській церкві с. Берег Дубенського району, свічок, іконок, панахиди на дев'ять, сорок днів та на рік становить 1220 грн.; вартість жалобного обіду, обіду на дев'ять та сорок днів становить 23000 грн.; вартість надгробного пам'ятника та його встановлення становить 17000 грн. Крім того, ОСОБА_1 зазнала і до сьогодні зазнає душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача по справі щодо її сина. Розмір заподіяної їй моральної шкоди визначити важко. Виходячи із засад розумності та справедливості, заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду вона оцінює в розмірі 200000 грн. Зважаючи на глибину завданих страждань та з огляду на сучасний рівень інфляції, відшкодування моральної шкоди в такому розмірі ні в якому разі не призведе до її обґрунтованого збагачення і є не більш, ніж достатнім для справедливої компенсації понесених нею переживань і страждань, пережитого стресу, емоцій.

Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 56629,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року відкрито провадження в цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28 листопада 2018 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Заяв про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції не надав. Відповідачем подано до суду письмові пояснення, з яких слідує, що він заперечує проти позову, оскільки відбуває покарання в м’ясцях позбавлення волі, вважає це компенсацією за спричинену шкоду, грошових коштів не має.

У зв'язку з неявкою відповідача, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 18 листопада 2017 року в період з 17 години 30 хвилин до 19.00 години, перебуваючи на дачній ділянці №24 садового товариства «Таврія», яка належить матері ОСОБА_2, відповідача по справі, ОСОБА_3, і знаходиться в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і в стані вживання наркотичних засобів, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_5, сина позивачки, умисно наніс останньому за допомогою лопати множинні удари в область тулуба, тим самим заподіявши йому тілесні ушкодження, внаслідок чого останній 19 листопада 2017 року помер.

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України і йому призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі. Вищезазначений вирок набрав законної сили.

Позивачка ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_5. Внаслідок злочинних дій відповідача по справі вона зазнала майнової та моральної шкоди, змушена була витрачати значні кошти на поховання сина, придбання ритуальної атрибутики, встановлення йому пам'ятника тощо.

Наданими суду документами підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 понесла витрати на ритуальну атрибутику, таку як хрест, покривала, рушники, вінок, всього на суму 1330 грн.; за катафалк, вінок, кошик та стрічки ОСОБА_6 сплатила 1895 грн.; вартість поховання сина в Кирило-Мефодієвській церкві с. Берег Дубенського району, свічок, іконок, панахиди на дев'ять, сорок днів та на рік становить 1220 грн.; вартість жалобного обіду, обіду на дев'ять та сорок днів становить 23000 грн.; вартість надгробного пам'ятника та його встановлення становить 17000 грн.

Суд стягує з відповідача понесені позивачкою витрати в рахунок відшкодування майнової шкоди у розмірі 44 445 грн.

В іншій частині позову в частині відшкодування майнової шкоди суд відмовляє.

Так, згідно довідок та квитанції, за послуги з підготовки тіла померлого до поховання або кремації та бальзамування тіла померлого (повне) в касу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР 21 листопада 2017 року були внесені кошти на загальну суму 1284 грн.60 коп. Вартість доставки ритуальної атрибутики становить 3900 грн. Згідно позовної заяви, вартість доставки тіла померлого до місця проживання позивачки в с. Берег Дубенського району Рівненської області становить 7000 грн. Однак, як слідує зі змісту позовної заяви та підтверджується додатками, вказані витрати понесла ОСОБА_7.

Суду не надано доказів, що позивачка ОСОБА_1 відшкодувала ОСОБА_7 понесені нею витрати.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у сумі 44 445 грн.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. ОСОБА_1 втратила сина, зазнала і до сьогодні зазнає душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача по справі щодо її сина.

ОСОБА_1А оцінює моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, у тому числі, у випадку, коли вона зазнала душевних страждань у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року зі змінами, моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.5 Постанови, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Факт заподіяння незаконними діями ОСОБА_2 моральної шкоди позивачці, знайшов своє підтвердження. Тому, сума моральної шкоди, про стягнення якої просить суд позивач у розмірі 200000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2444,45 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт СА654879, виданий Шевченковським РВ УМВС України в Запорізькій області 17 січня 1998 року) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 44445 гривень, моральної шкоди в розмірі 200000 гривень, а всього - 244445 (двісті сорок чотири тисячі чотириста сорок п’ять) гривень.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт СА654879, виданий Шевченковським РВ УМВС України в Запорізькій області 17 січня 1998 року) судовий збір в дохід держави у розмірі 2444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 45 копійок. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А.Носик