Постанова № 79643984, 05.02.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

05.02.2019

ЄУН 331/6850/18

Провадження № 3/331/54/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, інн: НОМЕР_1, який має статус пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року, о 10 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_2, на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул. Гоголя – вул. Троїцька в м. Запоріжжі, не надав перевагу у русі транспортному засобу Infiniti Q70 під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався праворуч, після чого водій ОСОБА_2 продовжив рух та здійснив зіткнення з вказаним автомобілем та з будинком № 35 по вул. Троїцька в м. Запоріжжі, чим порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, постраждалих немає.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав та пояснив суду, що 18.12.2018 року, він керуючи автомобілем «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_2, рухався по вул. Троїцькій в м. Запоріжжі, зі сторони пр. Соборного у бік вул. Жуковського. Швидкість автомобіля була приблизно 50 км/год. В цей час, з права від нього, зі сторони ринку «Анголенко», по вул. Гоголя, на великій швидкості їхав автомобіль «Інфініті» під керуванням водія ОСОБА_3, який повинен був надати йому перевагу у русі, оскільки рухався по другорядній дорозі. Проте цього не зробив, внаслідок чого сталося зіткнення. Від удару його автомобіль виїхав з дороги та в’їхав у будинок по вул. Троїцькій. Після дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, вибачився за те, що ДТП сталося з його вини, але після приїзду поліції кардинально змінив свою позицію, провину заперечував. Вважає, що винуватцем ДТП є водій ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні водій ОСОБА_3 пояснив суду, що 18 грудня 2018 року, він їхав на автомобілі «Інфініті» по вул. Гоголя, зі сторони ринку «Анголенко», у бік вул. Фортечної. Під’їхав до перехрестя з вул. Троїцькою, світлофор працював в режимі жовтого миготливого сигналу, знаки пріоритету або «дати дорогу» були відсутні, він впевнився, що з правої сторони автомобілі відсутні та почав рух. Після початку руху відчув удав у задню ліву частину його автомобіля, в нього в’їхав автомобіль «Жигулі», який рухалися по вул. Троїцькій з боку пр. Соборного. Від удару автомобіль «Жигулі» вилетів на бордюр і в’їхав в будинок. Винуватцем ДТП вважає водія ОСОБА_2, який не дотримався правила «перешкода з права» і повинен був його пропустити.

Разом з тим, 05 лютого 2019 року в судовому засіданні, захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення автотехнічної експертизи у справі, яку просив доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експерта просив поставити ряд питань, зокрема, як в дорожній обстановці, що склалася, повинні були діяти водії згідно вимогам ПДР України, чи була технічна можливість у водіїв уникнути ДТП, дії кого з водіїв учасників даної ДТП знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням ДТП, пояснення кого з водіїв з урахуванням вихідних даних є більш достовірними.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом ( ст. 245 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Статтею 252 КупАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року містить роз’яснення, відповідно до яких при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950 року) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Обставини, зазначені в матеріалах справи, поясненнях осіб, допитаних в судовому засіданні, не потребують додаткових досліджень та спеціальних знань для встановлення обставин ДТП, оскільки вони повністю узгоджуються із висновками, викладеними у протоколі.

Так, відповідно до п. 16.12 Правил дорожнього руху України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_2 про те, що ДТП сталося з вини водія автомобіля «Інфініті» – ОСОБА_3, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_2здійснюючи рух по вул. Троїцькій на рівнозначному перехресті доріг вул. Троїцької – вул. Гоголя не надав перевагу в русі автомобілю Infiniti Q70 під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався до нього з правого боку, чим порушив вимогу п. 16.12 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення.

Посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що на його думку, водій ОСОБА_3 рухався з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху, судом не приймаються до уваги, оскільки такий факт не був встановлений у визначеному законом порядку та не знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. Саме недотримання ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, незалежно від дій інших учасників дорожнього руху, є першочерговим і таким, що перебуває у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди й пошкодженням транспортних засобів.

Поряд з тим, в наявних матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, протокол про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3 не складався, до адміністративної відповідальності останній не притягався.

Суд вважає, що саме дії водія ОСОБА_2перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з настанням ДТП.

У рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91).

Провадження у справах про адміністративні правопорушення проводиться за аналогією кримінального судочинства, відповідно до якого існує презумпція невинуватості особи.

В клопотанні адвоката ОСОБА_1 про призначення автотехнічної експертизи, останнім на вирішення експерта ставляться питання, щодо дій іншого учасника ДТП – водія ОСОБА_3, хоча протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності не складався, що на думку суду є порушенням «презумпції невинуватості» (ст. 62 Конституції України).

Крім того, з метою недопущення затягування строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, пропущення строку, протягом якого можливо вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнення її до адміністративної відповідальності, на виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 245 КУпАП, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_2 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 299382 від 18.12.2018 року в сукупності зі схемою місця ДТП, письмовими поясненнями водія ОСОБА_3, фото з місця ДТП, долученими до матеріалів даної справи.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_2, за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. (Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: 31119149008001; Код ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок. (Отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО код банку: 899998; Рахунок: 31211256026001; Код класифікації: 22030106).

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко