Ухвала суду № 79642706, 05.02.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 348/2480/17

Провадження № 1-кп/348/58/19

05 лютого 2019 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

секретаря Буратчук О.В.

за участю прокурора Іроденко О.С.

потерпілого ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395, ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться об"єднане кримінальне провадження, внесені в ЄРДР за №12017090200000693, № 12018090200000258 та № 12018090200000029 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ст. 395, ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України .

Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12. Ухвалою Надвірнянського районного суду від 21.12.2018 року обвинуваченому продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.02.2019 року.

В судовому засіданні 05.02.2019 року від прокурора поступило клопотання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, оскільки ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 стосовно подальшого продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників судового розгляду, в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які не заперечують відносно заявленого прокурором клопотання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів,1 з яких , зокрема ст.186 ч. 2 КК України віднесено до категорії тяжких.

Крім того, судом при обранні міри запобіжного заходу враховувалися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також особа обвинуваченого. У суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.

Вказане свідчить про те, що обвинувачений, в разі звільнення з-під варти, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду або від виконання процесуальних рішень, впливати на свідків чи потерпілих, які ще не допитані в судовому засіданні, або вчинити новий злочин.

Також при цьому суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей.

Крім того, зважаючи на те що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, об"ємом доказів, які ще необхідно дослідити в судовому засіданні, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, не встановлено та сторонами не доведено.

Так як на сьогоднішній день триває судовий розгляд даного кримінального провадження, наступне судове засідання призначено на 21 березня 2019 року, а обставини, які слугували підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, які б давали суду підстави змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м’який, судом не встановлено, суд прийшов до висновку, що обраний щодо нього запобіжний захід – тримання під вартою слід продовжити.

Разом з тим, суд вважає можливим, як альтернативу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити ОСОБА_4 заставу в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України. Зокрема, з огляду на положення ст.ст. 177,178 КПК України, а також на характер кримінальних правопорушень та конкретні обставини провадження, суд приходить до висновку, що ступеню порушених суспільних цінностей в даному кримінальному провадженні та існуючим ризикам відповідає сума в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050,00 грн. Саме такий розмір застави є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою і буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Нормами ч.5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177-178, 331, 369 КПК України, суд, -

Ухвалив:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) строком на 60 (шістдесят) днів - по 05 квітня 2019 року включно.

Визначити при цьому заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050,00 гривень ( дев"яносто шість тисячі п"ятдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена обвинуваченим чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172.

Застава може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в будь-який момент протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

- прибувати до суду за викликом;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- не відвідувати місця, де продаються спиртні напої;

У разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку має бути наданий відповідальній особі Івано-Франківської установи виконання покарань (УВП -12), яка після перевірки негайно має розпорядитися про звільнення обвинуваченого з під варти, про що повідомити прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Флоряк Д.В.