Ухвала суду № 79642326, 06.02.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1995/19

Провадження № 1-кс/344/1218/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Яковишина С.З., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018090010004444 від 12.12.2018 за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла, таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, вчиненні опору працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків та умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Зазначені факти, як вказується у клопотанні, мали місце 12.12.2018 року.

13 грудня 2018 року ОСОБА_1, 22.07.1991року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень.

14 грудня 2018 року до ОСОБА_1 Івано-Франківським міським судом застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в сумі 140 960 грн.

05 лютого 2019 року Івано-Франківським міським судом продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 13.05.2019.

10 лютого 2019року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного, однак завершити досудове розслідування у строк визначений ч. 2 ст. 219 КПК України не представляється можливим, так як необхідно завершити проведення ряду слідчих та процесуальних дій, що матиме важливе значення для з’ясування всіх обставин кримінального правопорушення та може мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду (зняти грифи таємності з клопотань та ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, які разом із протоколами та додатками долучити до матеріалів кримінального провадження; отримати висновки призначених порівняльних судово-трасологічних експертиз по слідах взуття, фактури матеріалу та віджиму; отримати висновки призначених судово-медичних експертиз; завершити проведення судово-товарознавчої, судово-дактилоскопічної та технічної експертизи документів по паспортах громадян України, які добровільно видані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в яких вклеєні їхні фотознімки, однак зазначені анкетні дані не відповідають дійсним; провести технічний аналіз інформації про телефонні дзвінки та місця перебування абонентів (підозрюваних осіб) у відповідні дати та час, вилученої у операторів мобільного зв’язку; по завершенні проведення вказаного аналізу провести слідчі та процесуальні дії, направлені на встановлення причетності підозрюваних осіб до вчинення інших крадіжок із квартир, розміщених в м. Івано-Франківську), що потребує додаткового часу і вони не могли бути завершені з об’єктивних причин.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає та заявлені ризики, передбачені у п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не відпали.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити менш обтяжливий для підозрюваного розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважаю наступне.

За приписами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, відповідно до якої, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Дослідивши, матеріали клопотання матеріали кримінального провадження, то слід вказати наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 у причетності до вчинених кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказані правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що встановлені на досудовому розслідуванні ризики, передбачені у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення на даний час не відпали.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи, крім того захистом не надано слідчому судді жодних відомостей, за якою ж адресою визначати місце відбування такого запобіжного заходу. Підсумовуючи все наведене, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Відносно посилань захисника на захворювання підозрюваного, то жодних відомостей про те, що в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) не може перебувати особа з вказаним захворюваннями слідчому судді не представлено і не надано доказів, що підозрюваний не може проходити лікування, перебуваючи у Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

В той же час згідно з п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя погоджується, що з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, те що вони скоєні за попередньою змовою групою осіб, враховуючи і розмір нанесених збитків, і те, що частина інкримінованих підозрюваному злочинів посягає на нормальну діяльність правоохоронних органів, необхідно залишити раніше визначений розмір застави у 140960,00грн., що на момент її визначення становив 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На переконання слідчого судді застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.

Підсумовуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 10.02.2019р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання під вартою підозрюваного з визначенням розміру застави в сумі 140 960 грн. в межах строків досудового розслідування на 60 днів, тобто до 06 квітня 2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 на _60 днів - до 06 квітня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в сумі 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 06 квітня 2019 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло