Ухвала суду № 79642237, 06.02.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1602/19

Провадження №1-кс/369/539/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ріпка Л.Ю.,

за участі прокурора Прокоповича Р.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання начальника слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Романчука Р.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000591 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції Романчук Р.М. звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що у проваджені СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000591 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 придбав, тобто вчинив дії, пов'язані з набуттям предметом ззовні схожим на гранату РГД-5 з маркуванням на корпусі 130-74Т з вкрученим у її корпус запалом з маркуванням 143-73 УЗРГМ. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3, не маючи передбаченого законом дозволу тобто в супереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576,

п. 2.3 Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 року, тримаючи при собі предмет схожий на гранату РГД-5 з маркуванням на корпусі 130-74Т із вкрученим у її корпус запалом з маркуванням 143-73 УЗРГМ, прибув до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, чим продовжив її незаконне носіння та зберігання. Так, 05.02.2019 о 15 годині 50 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 і під час обшуку затриманої особи в присутності понятих в останнього було виявлено та вилучено предмет схожий на гранату РГД-5 з маркуванням на корпусі 130-74Т із вкрученим у її корпус запалом з маркуванням 143-73 УЗРГМ, яку ОСОБА_1 незаконно зберігав та переносив при собі у поліетиленовому пакеті чорного кольору, який тримав у правій руці.

Згідно довідок від 05.02.2019 виданими вибухотехнічним відділом ГУ НП в Київській області граната РГД-5 з маркуванням на корпусі 130-74Т з вкрученим у її корпус запалом з маркуванням 143-73 УЗРГМ відносяться до категорії небезпечних вибухових матеріалів.

06.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.02.2019, протоколами допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Тому слідчий просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 діб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний просив обрати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.

Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має, таким чином останній може переховуватися від слідства та суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які віднесено до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1921*50) 96 050 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майора поліції Романчука Р.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000591 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Боярка, Києво-Святошинського р-ну, Київської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 05 квітня 2019 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 96 050 (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят гривень) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського аплеяційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В. Дубас