Рішення № 79639189, 05.02.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/8886/18

Провадження №2/523/690/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення,-

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення відповідачів з будинку АДРЕСА_1

Обґрунтовує свої вимоги тим, що вона, ОСОБА_1 є власником 70/100 частин будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 07.05.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Ярош О.М., реєстровий №1454.

Позивачка вказує про те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 самоправно, без правових підстав проживають в будинку АДРЕСА_1

Позивачка ОСОБА_1 вказує про те, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні власністю, проживаючи в належному їй будинку без правових підстав, у зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом.

В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, надали до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, є доказаними, тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, про те, що позивач ОСОБА_1 є власником 70/100 частин будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 07.05.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Ярош О.М., реєстровий №1454 (а.с. 9);

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №123017366 від 07.05.2018 року, ОСОБА_1 є власником 70/100 частин будинку АДРЕСА_1, загальною площею 228,2 кв.м., житловою площею 99,2 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку літ.А, загальною площею 100,2 кв.м., житлового будинку літ.Б, загальною площею 32,5 кв.м., житлового будинку літ.Б1, загальною площею 95,5 кв.м., сарай літ.Д, загальною площею 23,6 кв.м., вбиральня літ.Г, загальною площею 5,3 кв.м., гараж літ.Ж, огорожа 2-4, льодовня,1 (а.с.10);

Відповідно до письмової довідки №61225 від 15.06.2018 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.42);

Відповідно до письмової довідки Відділу адресно-довідкової роботи ДМС України в Одеській області від 11.12.2018 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.152);

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.

За ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Звернення позивача до суду із даною позовною заявою про виселення є однією із форм захисту власником своїх прав.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з нормою ст.319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом встановлено, про те, що правових підстав для проживання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 не має. Крім того, відповідач ОСОБА_3 має інше постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.152).

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.41 Конституції України ст. 16, 319, 346, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 109,150 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН:НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_2 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН:НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності, шляхом виселення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_2 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) з будинку АДРЕСА_1

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності, шляхом виселення ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН:НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) з будинку АДРЕСА_1

Копію рішення направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Суворовський районний суд м.Одеси.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 06.02.2019 року.

Суддя Аліна С.С.