Рішення № 79636849, 17.01.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5076/18

Провадження № 2/185/503/19

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 Ільгар кизи про стягнення заборгованості, суд –

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 Ільгар кизи про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 686,50 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що на підставі заяви б/н від 13.08.2010 року ОСОБА_1 Ільгар кизи отримала кредит у розмірі 3 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 Ільгар кизи зобов’язувалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором про надання банківських послуг. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв’язку з чим, станом на 21.05.2018 року виникла заборгованість у розмірі 38 686,50 грн., яка складається з наступного: 4 321,44 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 7 912,99 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 24 133,67 грн. – заборгованість за пенею; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1 818,40 грн. – штраф (процентна складова), яку просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з’явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, не повідомила суд про причини не явки, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

На підставі анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг б/н від 13.08.2010 року ОСОБА_2 Ільгар кизи, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 3 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконувала взятих на себе обов’язків, у зв’язку з чим, станом на 21.05.2018 року виникла заборгованість у розмірі 38 686,50 грн., яка складається з наступного: 4 321,44 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 7 912,99 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 24 133,67 грн. – заборгованість за пенею; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1 818,40 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Одночасно, суд звертає увагу на вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової). Як зазначено в правовій позиції у справі N 6-2003цс15 (Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 р.), цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За вказаних обставин, суд вважає, що стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1 818,40 грн. (процентна складова) призведе до подвійної відповідальності, що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення: 4 321,44 грн. – заборгованості за тілом кредиту; 7 912,99 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 24 133,67 грн. – заборгованості за пенею. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 Ільгар кизи про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 Ільгар кизи, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.08.2010 року станом на 21.05.2018 року в розмірі 36 368 (тридцять шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 10 коп., яка складається з наступного:

- 4 321 (чотири тисячі триста двадцять одна) грн. 44 коп. – заборгованість за тілом кредиту;

- 7 912 (сім тисяч дев’ятсот дванадцять) грн. 99 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 24 133 (двадцять чотири тисячі сто тридцять три) грн. 67 коп. – заборгованість за пенею.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 Ільгар кизи, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.М. Бондаренко