Рішення № 79633505, 05.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2019 року № 826/14896/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов?язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, видане 09.02.2010) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження виплати позивачу пенсії в розмірі 13 415,13 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати позивачу пенсію без обмежень максимальним розміром до наступного перерахунку пенсії на умовах та відповідно до законодавства.

В якості підстави для позову зазначено, що відповідач протиправно обмежив виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років (що за даними розрахунку пенсії по пенсійній справі №2606009453 становить наразі 20 866,74 грн.) розміром десятикратного прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що оскільки пенсія йому була призначена ще в грудні 2009 року та на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, та в подальшому органом Пенсійного фонду здійснювались лише перерахунок та індексація такої пенсії, то положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не поширюються на питання перерахунку саме пенсії позивачу. У зв'язку з цим позивач не погоджується з розміром отримуваної станом на 09.04.2018 пенсії (13 415 грн.), вважає, що розмір його пенсії неправомірно обмежено максимальним розміром пенсії, визначеним ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 відкрито провадження у справі №826/14896/18 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду від 17.09.2018 відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що застосування для перерахунку пенсію позивачу у 2018 році норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в частині максимального розміру пенсії не суперечить конституційному принципу незворотності дії закону в часі. Також відповідач посилався на положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, який обчислюється відповідно до ст. 13 Закону 2262, не повинен починаючи з 01.05.2014 перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Додатково відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення. Відповідно розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку становить 13 415,13 грн. Виплата такої пенсії проводиться з 1 січня з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Позивач надав суду відповідь на відзив, що свідчить про факт отримання ним копії відзиву на позов від відповідача.

З урахуванням викладеного, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та письмових пояснень сторін, позивачу 13.12.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Позивач, як пенсіонер, який отримує пенсію за зазначеним Законом, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

За даними розрахунку пенсії за вислугу років, датованого 25.09.2012, та довідки відповідача №8 від 10.01.2019 щодо розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії станом на 30.09.2011, розмір призначеної (обчисленої) позивачу пенсії з 13.12.2009 становив 10 393,69 грн. Такий розмір пенсії був призначений з наступний видів грошового забезпечення (9 718,44 грн.): посадовий оклад 1 900 грн., оклад за військове звання - 140 грн., процентна надбавка за вислугу років (40%) - 816 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 6 862,44 грн. Основний розмір пенсії відповідно до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ становить 97% грошового забезпечення 9426,89 грн. (9718,44*97%). Крім того, до призначеної пенсії позивача увійшли наступні види підвищень та надбавок: підвищення пенсії інваліду війни 3-ої групи; щомісячна додаткова пенсія, як особі, віднесеній до категорії ЧАЕС 1 , інваліду 3-ої групи за шкоду, заподіяну здоров'ю; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»; надбавка на непрацездатного утриманця (50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), передбачена ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; пенсія за особливі заслуги перед Україною (25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій, сформованого на дату 25.09.2012, розмір пенсії позивача становив 13 147,18 грн. (в т.ч. з них: основний розмір пенсії (97% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 9 426,89 грн., з урахуванням збільшення такого основного розміру пенсії (25%) - 2 356,72 грн.; перелічені вище види підвищення та надбавки, та додатково підвищення пенсії за постановою Кабінету Мінінстрів України від 23.04.2012 №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До виплату позивачу з урахуванням максимального розміру пенсії визначено 10 393,69 грн.

В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018, та за наслідками такого перерахунку розмір пенсії позивача за даними протоколу за пенсійною справою №2606009453 та розрахунку пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій, датованого 19.04.2018, у підсумку склав 20 866,74 грн. Зазначений розмір перерахованої пенсії позивача складається з: основного розміру пенсії - 97% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 15 786,75 грн. (16 275 грн.*97%, що у свою чергу складається з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 9 300 грн., оклад за військовим званням - 1 550 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 5 425 грн.), з урахуванням збільшення основного розміру пенсії (25%) 3 946,69 грн., всього 19 733,44 грн.; видів підвищень та надбавок до пенсії: інвалід війни 3-ої групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 3-ої групи (ст. 7) - 435,60 грн., 1 категорія ЧАЕС інвалід 3-ої групи - 287,70 грн., інваліди війни 3-ої групи/при виконанні обов'язків в/с - 50 грн., особливі заслуги (25%) ст. 1 п.п. 6-8 Закону (з 1 по 30) - 363 грн. При цьому, з урахуванням максимального розміру пенсії 13 730 грн., попередньої суми пенсії 13 100,25 грн. та підвищення 314,88 грн. (а саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 загальна сума підвищена склала 629,75 грн., з них упродовж 2018 року підлягає виплаті 50% від вказаної суми коштів) позивачу до виплати визначено розмір пенсії 13 415,13 грн.

Наприкінці квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві із письмовим зверненням, в якому просив здійснити йому виплату пенсію у повному розмірі (20 866 грн.).

19.06.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом №23455/02/С-187 надало позивачу відповідь щодо розміру виплачуваної пенсії (13 415 грн.). Так, відповідач повідомив позивача про здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, як визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Розмір пенсії з 01.01.2018 становить 13 415,13 грн. При цьому, відповідач звернув увагу позивач на те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної справи» від 08.07.2011 №3668-VI, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуг перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), зокрема, призначених (перерахованих) до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1 373 грн., з 1 липня - 1 435 грн., з 1 грудня - 1 497 грн. Відповідно максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 становить 1 370 грн. (1 373 грн.*10).

При цьому, жодних пояснень щодо причини, з якої розмір пенсії пенсіонеру (позивачу) до виплати - 13 415,13 грн. не відповідав відповідному розміру десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначеному на 1 січня 2018 року - 13 730 грн., відповідач в тексті свого листа не навів.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті йому пенсії за вислугу років в 2018 році, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46, п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі особи, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Так, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній станом на 13.12.2009), далі - Закон №2262-ХІІ, визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Зокрема, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту (п. «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ)

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 11 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції чинній починаючи з січня 2017 року) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Як свідчать наявні у справі матеріали, пенсію за вислугу років позивачу призначено 13.12.2009, а згодом відповідачем було проведено перерахунок раніш призначеної пенсії, починаючи з 01.01.2018 на підставі отриманої від уповноваженого органу довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої було звільнено позивача, станом на 01.03.2018.

Зі змісту поданого позову вбачається відсутність між сторонами спору щодо розміру та складу призначеної у грудні 2009 року пенсії, розміру, підстав та дати здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, а також розміру пенсії, визначеної внаслідок такого перерахунку. Водночас спір виник щодо розміру виплачуваної починаючи з січня 2018 пенсії в сумі 13 415,13 грн.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо виплати пенсії позивачу у вказаних розмірах, суд враховує наступне.

За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень. Вказаним законом було внесено зміни, зокрема, до частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначений Закон №3668-VI у наведеній частині набрав чинності з 1 жовтня 2011 року.

У зв'язку з прийняттям цього Закону №3668-VI, ще в 2011 році редакція ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ була викладена у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №1801-VIII прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2018 року становить - 1373 гривень, з 1 липня - 1435 гривень, 1 грудня - 1497 гривень.

Отже, розмір обчисленої за наслідками проведеного позивачу з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перевищує відповідні розміри десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, станом на вказані дати.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Буквальний та системний аналіз наведених норм Закону №3668-VI дає підстави для висновку, що вони не звужують зміст вже набутих прав пенсіонерів, розмір призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас, запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Водночас, суд звертає увагу на те, що наведені вище положення першого речення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а саме: про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Так, згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

При цьому, після прийняття Конституційним Судом України описаного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч. 7 ст. 43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.

Це означає, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17 та від 06.11.2018 у справі №522/3093/17.

З огляду на вищенаведене суд погоджується з твердженнями позивача про те, що дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача за вислугу років (20 866,74 грн.), обчисленої в результаті проведеного з 01.01.2018 перерахунку, при виплаті такої пенсії розмірами десятьох прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є протиправними.

Більш того в ході розгляду даної справи відповідач не надав суду ні обґрунтованих письмових пояснень, ні документальних доказів на підтвердження правомірності визначеного до виплати позивачу розміру пенсії в сумі 13 415,13 грн., що також не відповідає розмірам десятьох прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2018 року.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на виплату пенсії за вислугу років в розмірі, обчисленому за результатами проведеного відповідачем з 01.01.2018 перерахунку такої пенсії, - 20 866,74 грн., шляхом визнання дій відповідача щодо обмеження розміру виплати такої пенсії у період 2018 року до 13 415,13 грн. протиправними, та зобов'язання відповідача здійснювати виплату позивачу пенсії починаючи з 01 січня 2018 року без обмеження її максимальним розміром до проведення наступного перерахунку такої пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав длz задоволення позову повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку питання про розподіл судових витратах не вирішується, оскільки позивач скористався наданою йому відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у відповідній редакції, що діяла на момент подання позову до суду) пільгою щодо сплати судового збору при зверненні із цим позовом до суду, а тому відповідно витрати по сплаті судового збору не поніс.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 136, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій, зобов?язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, нарахованої за 2018 рік, в розмірі обмеженому до 13 415,13 грн.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 січня 2018 року, в розмірі обчисленому за результатами проведеного з 01.01.2018 перерахунку пенсії (20 866,74 грн.), без обмеження її максимальним розміром до проведення наступного перерахунку такої пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок