Вирок № 79632501, 06.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20226/18

Провадження № 1-кп/161/362/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

за участю:

прокурора – Обушко Н.Д.

представника потерпілого – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010003884 за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився 23.01.1967 року в м. Луцьк Волинської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2018 року о 13.50 ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні гуртівні «ПАККО № 1808» ТОВ «ПАККО Холдинг», що по вул. Ковельській, 68а в м. луцьку, дуючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутність уваги працівників торгового закладу, таємно викрав пляшку коньяку «Легенда Тбілісі», ємкістю 0,5 л, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 670 від 20.11.2018 року становить 306 грн. 59 коп., взявши вказаний товар із полиці гуртівні, після чого помістив його під свій одяг з метою подальшого безперешкодного виносу за межі торгового закладу, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі, а саме пройшовши прикасову зону, при виході з приміщення торгового закладу був затриманий працівниками гуртівні «ПАКК № 1808» ТОВ «ПАККО Холдинг».

Своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_2О виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні суду подано угоду про примирення від 30.01.2019 року, укладену між потерпілим ПАТ «ПАККО Холдинг» та ОСОБА_2, який є обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов’язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри в судовому провадженні.

Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Суд вважає, що угода про примирення підлягає затвердженню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та п.ідозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), яке згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та представник потерпілого ПАТ «ПАККО Холдинг» ОСОБА_1 вказали, що вони цілком розуміють свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, які їм були роз’яснені судом під час судового розгляду.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 53, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

З пояснень обвинуваченого та представника потерпілого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

Угода про примирення, надана суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 468-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 30 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010003884, укладену між потерпілим ПАТ «ПАККО Холдинг» та ОСОБА_2.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п»ятьдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судову експертизу у сумі 715 (сімсот п»ятнадцять) грн., перерахувавши їх на користь держави.

Речовий доказ – пляшку коньяку марки «Легенда Тбілісі», ємкістю 0,5 л, передану під розписку представнику потерпілого ОСОБА_1 – повернути потерпілому ПАТ «ПАККО Холдинг».

Речовий доказ – оптичний диск «DVD-R» із відеозаписом – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_3