Рішення № 79632493, 30.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13889/17

Провадження № 2/161/549/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі – Шумиводі О.І.,

з участю представника позивачів – ОСОБА_1,

представника відповідача ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Державний реєстратор Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_8 про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 07-10/16 від 06.10.2016 року та договору про передачу прав за договором забезпечення від 06.10.2016 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом дофізичної особи – підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Державний реєстратор Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_10, про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 07-10/16 від 06.10.2016 року та договору про передачу прав за договором забезпечення від 06.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.07.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0523/09/22-CLNv, згідно умов якого, банк відкрив відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 70 000,00 доларів США для придбання земельної ділянки і будівництва житла та надав ОСОБА_5 кредит у межах цієї кредитної лінії, за процентної ставкою за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних і кінцевим терміном повернення – не пізніше 06.07.2018 року.

З метою забезпечення виконання взятих позичальником на себе зобов’язань, цього ж дня між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11, яким передано в іпотеку нежитлове приміщення, нотаріальна контора /літер А-2/ загальною площею 24,8 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Сенатора, 1/1, м. Луцьк, Волинська область.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2010 року кредитний договір №0523/09/22-CLNv від 09.07.2008 року було розірвано. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке перебуває у заставі банку – нежитлове вбудоване приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 24,8 кв.м., що знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_1.

На підставі дозволу на проведення реконструкції у 2002-2010 роках власником ОСОБА_12 проведено реконструкцію даної будівлі та отримано свідоцтво на право власності на приміщення нотаріальної контори площею 149,0 м.кв. від 15.02.2010 року, серії САС № 29987 на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 11.02.2010 року № 98-6.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 05.09.2013 року визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 98-6 від 11.02.2010 року «Про оформлення права власності на нотаріальну контору за адресою: вул. Сенатора, 1/1, м. Луцьк» та визнано недійсним свідоцтво від 15.02.2010 року про право власності на дане приміщення.

Відповідно до Постанови НБУ від 13.06.2014 року № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» та згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 49 з 16.06.2014 року розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини активів і зобов’язань на користь приймаючого банку. Процедура ліквідації наразі триває.

Відповідно до протоколу № 200672 проведення аукціону в електронній формі Державного підприємства «Сетам» від 26.09.2016 року про проведення відкритого аукціону з продажу активів ПАТ «Банк Форум» оголошено 26.09.2016 року, ціна відступлення права вимоги становить 200100,00 грн.

Під час здійснення процедури ліквідації банку, 05.10.2016 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» було укладено договори про відступлення права вимоги №241-ф та про відступлення прав за іпотечним договором, за якими всі права первісного кредитора за кредитним договором та договором іпотеки перейшли до нового кредитора. Загальний розмір заборгованості на момент підписання даного договору становив 53068,62 доларів США, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 26251,75 доларів США, заборгованість по процентах 26816,87 доларів США.

Крім того, 06.10.2016 року між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав за кредитним договором № 07-10/16, а також за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1507. У вказаному договорі сторони визначили, що станом на дату укладення договору, загальний розмір заборгованості боржника ОСОБА_5 перед ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» складає 53068,32 доларів США. Ціна відступлення права вимоги становить 203475,35 грн.

За період 16.09.2011 року по 30.06.2015 року ОСОБА_5 сплачено основного боргу 14610,15 доларів США, відсотків за кредитом 3665,85 доларів США. Всього за вказаний період сплачено 18276,00 доларів США.

Відповідно до виписки від 07.08.2014 року, наданих відділенням № 2300 «Луцька Дирекція «ПАТ «Банк Форум» по договору № 0523/08/22-CLNv від 09.07.2008 року ОСОБА_5, нарахування відсотків по кредиту припинилось з 27.03.2012 року.

Враховуючи, що за рішенням Луцького міськрайонного суду від 18.05.2010 року вирішено стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в сумі 38157,80 доларів США, а боржником після ухвалення рішення суду сплачено основного боргу 14610,15 доларів США, тому сума основного боргу, яка на час укладення договорів про відступлення права вимоги за грошовим зобов’язанням від 05.10.2016 року, від 06.10.2016 року складає 23547,65 доларів США.

Тому вважає, що ПАТ «Банк Форум» здійснив відступлення права грошової вимоги до боржника за кредитним договором відповідно до договору про відступлення права вимоги № 241-Ф від 05.10.2016 року на суму, яка не відповідає фактичній сумі заборгованості позивача ОСОБА_5 на момент такого відступлення.

Крім того, зазначають, що кредитодавцем та іпотекодержателем може бути лише банк, або фінансова установа, а не фізична особа. Підприємець ОСОБА_2 не має статусу банку, або фінансової установи, а тому не може бути фактором. Тому вважає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зазначений договір може бути визнаний судом недійсним з моменту його вчинення.

Посилаючись на вищевикладені обставини, просять суд визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 06.10.2016 року № 07-10/16, який укладено між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та договір про передачу прав за договором про відступлення прав за Іпотечним договором від 06.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованому в реєстрі за № 1507.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_13 на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_8

Представник позивачів ОСОБА_1 у судовому позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити крім того зазначила, що оскаржуваний договір відступлення права вимоги, укладений між ОСОБА_9 «Єврокредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 06.10.2016 року є по суті договором факторингу, що потребує від фактора окремої ліцензії на обслуговування валютного кредиту та відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не є включеним до державного реєстру фінансових установ.

Відповідач ОСОБА_2та його представник ОСОБА_3в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поданому відзиві на позовну заяву (т. 2 а.с. 217-220). Крім того, зазначили, що укладені договори відступлення права вимог є законними та правомірними.

Представник відповідача ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві (т. 2 а.с. 196-199).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державний реєстратор Комунального підприємства «Волинське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_8 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6в судове засідання не з’явились, однак належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі осіб, які не з’явились за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09 липня 2008 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0523/09/22-CLNv, згідно умов якого, банк відкрив відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 70 000,00 доларів США для придбання земельної ділянки і будівництва житла та надав ОСОБА_5 кредит у межах цієї кредитної лінії, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних і кінцевим терміном повернення – не пізніше 06 липня 2018 року (т. 1 а.с. 63-64).

З метою забезпечення виконання взятих на себе позивачем-1 зобов’язань цього ж дня між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11, яким передано в іпотеку нежитлове приміщення, нотаріальна контора /літер А-2/ загальною площею 24,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Сенатора, 1/1. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за №1810. У пунктах 5.1-5.2 вказаного договору зробили застереження щодо задоволення вимог іпотекодержателя, в тому числі шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, у випадку незадоволення вимог іпотекодержателя протягом 30 днів (т.1 а.с. 58-61).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2010 року у справі №2-3024/2010 кредитний договір №0523/09/22-CLNv від 09 липня 2008 року, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_5 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_5 в користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором №0523/08/22-CLNv від 09 липня 2008 року у розмірі 38157,80 доларів США. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке перебуває в заставі банку – нежитлове приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 24,8 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_4. Вирішено питання про судові витрати (т. 1 а.с. 45, 46).

В подальшому АКБ «Форум» був реорганізований в ПАТ «Банк Форум».

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду №49 з 16.06.2014 року розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку Процедура ліквідації банку наразі триває.

Під час здійснення процедури ліквідації банку, 05.10.2016 року між ПАТ «Банк Форум» (первісний кредитор) та ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №241-ф, у відповідності до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ОСОБА_5, що належить первісному кредитору на підставі кредитного договору №0523/08/22-CLNv від 09.07.2008 року, а новий кредитор зобов’язується прийняти зазначене вище право вимоги та перерахувати первісному кредитору кошти в сумі ціни відступлення (п.1.1 та розділ «Тлумачення термінів» договору). У вказаному договорі сторони визначили, що станом на дату укладення договору загальний розмір заборгованості боржника ОСОБА_5 перед первісним кредитором складає 53068,32 доларів США, з яких: 26251,75 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту; 26816,57 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом (п.1.2 договору) (т.1 а.с. 66-69).

Крім того, 05.10.2016 року між банком (первісним іпотекодержателем) та ОСОБА_9 «ФК «Єврокредит» (новий іпотекодержатель) укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором (т. 1 а.с. 62), відповідно до якого, у зв’язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №241-Ф від 05.10.2016 року, банк відступає, а ОСОБА_9 «ФК «Єврокредит» набуває прав первісного іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 09.07.2008 року та зареєстровано в реєстрі за №1810, укладеного між банком та ОСОБА_4 Наведений договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1494.

06.10.2016 року між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №07-10/16 (т.1 а.с. 53, 54), у відповідності до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ОСОБА_5, що належить первісному кредитору на підставі кредитного договору №0523/08/22-CLNv від 09.07.2008 року, а новий кредитор зобов’язується прийняти зазначене вище право вимоги та перерахувати первісному кредитору кошти в сумі ціни відступлення (п.1.1 та розділ «Тлумачення термінів» договору).

У вказаному договорі сторони визначили, що станом на дату укладення договору загальний розмір заборгованості боржника (ОСОБА_5М.) перед первісним кредитором складає 53068,32 доларів США, з яких: 26251,75 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту; 26816,57 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом (п.1.2 договору).

Ціна відступлення права вимоги становить 203475,35 грн. (п.5.1 договору) (т.1 а.с. 54 на звороті).

Крім того, 06.10.2016 року між ОСОБА_9 «ФК «Єврокредит» (первісним іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (новий іпотекодержатель) укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого, у зв’язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №07-10/16 від 06.10.2016 року, ОСОБА_9 «ФК «Єврокредит» відступає, а ОСОБА_2 набуває прав первісного іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 09 липня 2008 року та зареєстровано в реєстрі за №1810, укладеного між банком та ОСОБА_4 Наведений договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1507 (т.1 а.с. 55).

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб'єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п'ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов'язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов'язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зі змісту умов оспорюваного договору про відступлення права вимоги вбачається, що первісний кредитор ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» уступило грошову вимогу до боржника в обмін на грошові кошти, які новий кредитор фізична особа – підприємець ОСОБА_2 сплатив останньому, тобто за умовами договору про відступлення права вимоги фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» отримав фінансування у розмірі 203475,35 грн., а фізична особа – підприємець ОСОБА_2 в свою чергу, укладаючи вказаний договір набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги. Така різниця виразилася в отриманні фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 від первісного кредитора права грошової вимоги первісного кредитора до боржника, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому щодо погашення (сплати) заборгованості, а також сплаті інших платежів, які виникли на підставі укладеного між первісним кредитором та боржником кредитного договору.

Наведене свідчить про те, що укладений між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та ОСОБА_2 оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов'язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.

З укладенням договору про відступлення права вимоги від 06.10.2016 року № 07-10/16 відбулася заміна первісного кредитора, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2, який не включений до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний договір про відступлення прав вимоги від 06.10.2016 року № 07-10/16, який укладено ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб'єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Такої позиції також дотримується ОСОБА_14 Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №909/968/16.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини другої статті 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що договір про передачу прав за договором про відступлення прав за Іпотечним договором від 06.10.2016 року, який укладено між ОСОБА_9 «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою ОСОБА_2 є похідним від договору про відступлення права вимоги, тому він також підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працезданих осіб.

Так, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 1280,00 грн.

Таким чином, з відповідачів в користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280,00 грн., по 680,00 грн.з кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 206, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 06 жовтня 2016 року № 07-10/16, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір про передачу прав за договором про відступлення прав за Іпотечним договором від 06 жовтня 2016 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» та фізичною особою ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованому в реєстрі за № 1507.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» та ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень, по 640 (шістсот сорок) гривень з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.02.2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк