Рішення № 79632069, 06.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6718/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі – Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у ВП № 57841653 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 70,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.12.2018 до Управління надійшли постанови державного виконавця від 05.12.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57841653 з примусового виконання судового рішення від 14.05.2018 по справі № 815/1110/18 та про стягнення виконавчого збору в розмірі 70,48 грн. На переконання позивача, судове рішення носить немайновий характер, оскільки боржника – Управління ПФУ зобов’язано вчинити певні дії. При цьому положення Закону України «Про виконавче провадження», що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішень та як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Зазначене судове рішення державним виконавцем виконано не було, так як ним не вчинялося будь-яких дій , які б свідчити про реалізацію заходів примусового виконання рішення. Більш того, зазначене судове рішення може бути виконано виключно Управлінням, та не може бути виконано державним виконавцем, у зв’язку із чим й стягнення виконавчого збору, що є фактично винагородою державного виконавця, в такому випадку місця мати не може. В уточненій позовній заяві позивач також послався на ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. В даному випадку стягувач – ДСА України мало б звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. У свою чергу, державний виконавець, отримавши виконавчий лист про стягнення судового збору з Управління, повинен був повернути такий виконавчий лист без виконання.

Ухвалою судді від 29.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.02.2019 о 12:30 год.

До суду з’явилася представник Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ст.268 КАС України, повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 815/1110/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов’язання поновити щомісячно нарахування та виплату пенсії з 01.10.2015 задоволено у повному обсязі.

Також, цим рішенням стягнуто з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі судовий збір у розмірі 704, 80 грн. на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 набрало законної сили 04.07.2018 і 19.07.2018 Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 815/1110/18 про стягнення з боржника судового збору в розмірі 704,80 грн., який стягувачем – ДАС України подано до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області.

З огляду на матеріали справи, до Одеського окружного адміністративного суду 18 грудня 2018 року від Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшла заява, в якій заявник просив виправити описку у рішенні Одеського окружного адміністративного сулу від 14 травня 2018 року шляхом виключення з резолютивної частини абзацу 6 «Стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ: 41248812, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 4-А) судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, код класифікації доходів бюджету 22030101», вважаючи що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України не передбачено стягнення судового збору на користь державного бюджету.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у задоволенні заяви Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про виправлення описки у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі №815/1110/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов’язання поновити щомісячно нарахування та виплату пенсії з 01.10.2015 відмовлено.

В зазначеній ухвалі ЦОУПФУ в м. Одесі роз’яснено, що оскільки позивачу по справі № 815/1110/18 сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення, витрати вже підлягали розподілу між сторонами у справі відповідно до прийнятого рішення, тобто відповідач має понести (відшкодувати) ці судові витрати у будь-якому випадку (або повернути позивачу, якщо він оплатив судовий збір, або за позивача оплатити судовий збір у державний бюджет, якщо позивачу була надана відстрочка), а тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд, керуючись приписами ст.ст. 133, 139 КАС України, визначив, що судовий збір в розмірі 704, 80 грн. належить стягненню в Державний бюджет з відповідача.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 від 04.12.2018 відкрито виконавче провадження № 57841653 та цього ж дня винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 70,48 грн. відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», які надійшли до Центрального ОУПФУ в м. Одесі 11.12.2018.

Листом від 20.12.2018 № 20814109 Центральне ОУПФУ в м. Одесі повідомлено старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2, що 18.12.2018 Управлінням подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про виправлення описки в судовому рішенні від 14.05.2018, а саме про виключення з судового рішення абзацу 6 щодо стягнення судового збору. Крім того, зазначено, що в Управління відсутні грошові кошти для сплати судового збору в сумі 704,80 грн., а ч.2 ст.73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняє використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року N 215 (далі - Положення), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За правилами пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)).

За положеннями зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

У свою чергу, згідно з п.3 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Крім того, п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Таким чином, аналіз викладених вище правових норм дає підстави для висновку, що за судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 815/1110/18 в частині стягнення з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 704,80 грн. законодавством передбачений порядок його виконання органами казначейської служби за попереднім зверненням ДСА України шляхом списання коштів з рахунків боржника, а не органами державної виконавчої служби шляхом пред’явлення для примусового виконання виконавчого документу, з одночасним стягнення виконавчого збору, що обумовлювало обов’язок державного виконавця повернути стягувачу без прийняття до виконання виконавчий документ на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Положення спеціального Закону України «Про виконавче провадження», а саме п.3 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» також виключає стягнення виконавчого збору за вказаним судовим рішенням, оскільки відповідне стягнення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (стаття 3 «Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу»).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваної постанови, у зв’язку з чим позов підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а; код ЄДРПОУ 41248812) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, площа ОСОБА_3, 1; код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП № 57841653 від 04.12.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 70,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі судові витрати в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк

.