Рішення № 79632045, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5502/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

- визнати протиправним та скасувати рішення позивача № 136226 від 24.09.2018 року;

- зобов’язати відповідача:

- провести перерахунок пенсії позивача по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці з 1 січня 2018 року щомісячно;

- здійснювати перерахунок пенсії позивача по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці у зв’язку зі змінами посадового окладу діючого районного судді з 1 числа місяця наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без застосування обмеження максимальним розміром.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі.

В судове засідання 8 січня 2019 року сторони та/або їх представники не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.153, 154)

08.01.2019 року позивачем до суду подано заяву, в якій останній просить продовжити розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження. (а.с.157) Також 08.01.2019 року до суду електронною поштою від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить слухати справу без участі представника відповідача. (а.с.158)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно змісту адміністративного позову (в новій редакції, доповнення) (а.с.72-79), позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на ст.ст. 22, 46, 58 Конституції України, ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», ст. 37 Закону України «Про державну службу», ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», п. 5 Постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач є вдовою судді у відставці ОСОБА_2, який помер 30 травня 2017 року. На час смерті чоловіка позивач перебувала на його утриманні. З 18.04.2006 року він перебував у відставці, отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позивач отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка в розмірі 50% щомісячного довічного утримання судді у відставці та перебуває на обліку в Малиновському об’єднаному управлінні пенсійного фонду України м. Одеси;

- постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року та Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року Малиновське об’єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі зобов’язано здійснювати ОСОБА_2 перерахунок щомісячного утримання судді у відставці згідно довідок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області в розмірі 90 відсотків грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді;

- Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області надало довідку № 5-516/ 17 від 20.02.2017 р., де посадовий оклад становить згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII – 1600 грн. З грудня 2016 року ОСОБА_2М був зроблений перерахунок, виходячи з цієї суми. Позивач отримує пенсію також, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – 1600 грн. Але, як стало відомо, 24.07.2018 року Державною судовою адміністрацією ДСА України був наданий наказ про перерахунок суддівської винагороди (заробітної плати суддям ) з 1 січня 2018 року, виходячи з розміру 1762 грн. згідно змін у Законі України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII. 02.08.2018 року позивачу надано довідку № 5-2121\18 де вказано, що 17620 грн. є складовою сумою посадового окладу судді, а щомісячне грошове утримання судді складає 29954 грн. Це відправна сума, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці;

- 03.08 2018 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою про перерахунок їй пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 Миколаєвича, згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області, але їй було відмовлено рішенням № 136226 від 24.09.2018 року. Свою відмову пенсійний фонд мотивує тим, що Законом України « Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIІІ визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Призначення та перерахунок пенсій у зв’язку із втратою годувальника вказаним Законом не передбачено. Пенсія по втраті годувальника була призначена на виконання постанови Малиновського районного суду від 17.07.2017 року по справі № 521\10073/17. Зазначеною постановою не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника;

- основною визначальною складовою призначеної позивачу пенсії є щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Однак, вказане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є сталою, конкретно визначеною сумою, а залежить від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді і підлягає перерахунку, у разі зміни (збільшення) грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;

- на підставі рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 органами Пенсійного фонду України проводиться з 03.06.2013 р. перерахунки грошового утримання суддям у відставці без обмеження максимальним розміром. Таким чином, у разі здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виникає право на проведення перерахунку й отримувачу пенсії по втраті годувальника – за померлим чоловіком, який був отримувачем такого грошового утримання судді у відставці;

- зміна довічного грошового утримання судді проведена в 2017 році, тому і перерахунок повинен бути проведений з січня 2018 року. Окрім того, позивач зазначає, що діючим суддям перерахунок заробітної плати проведений з січня 2018 року. Наведене свідчить про необхідність застосування перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 року.

Згідно відзиву на позовну заяву (а.с.93-95), відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на ч. 1 ст. 36, ст. 37, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач перебуває на обліку в Малиновському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому призначення пенсії позивачу у зв'язку із втратою годувальника було здійснено на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року по справі № 521/10073/17;

- 03.08.2018 року позивач звернувся до об’єднаного управління із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а також надав довідку № 5-516/17 від 20.02.2017 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідку № 5-2121/18 від 02.08.2018 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області. Рішенням № 136226 від 24.09.2018 року об'єднаним управлінням відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 50% довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2018 року;

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника вищезазначеним законом не передбачаються. Постановою Малиновського районного суду в м. Одесі від 17.07.2017 року по справі № 521/10073/17, на виконання якої позивачу була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, також не передбачено проведення перерахунків пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

- позивачу призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, яка визначена у відповідності із Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. Виходячи з викладеного, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату чи пенсію).

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року по справі № 521/10073/17, яка набрала законної сили 13 вересня 2017 року (а.с.21-27), зокрема:

- визнано неправомірними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

- зобов’язано Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» померлого годувальника ОСОБА_2, починаючи з 09.06.2017 року.

Згідно з розпорядженням відповідача № 136226 від 25.09.2017 року (а.с.106) позивачу з 09.06.2017 року довічно призначено пенсію по втраті годувальника.

03.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного утримання судді у відставці до відповідності законодавству і виконання постанови суду (а.с.17-18), в якій позивач, керуючись ст.ст. 254, 255, 257 КАС України, Законом України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII, просив на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року здійснити позивачу перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області 29954 грн., 90 % від посадового окладу діючого судді, та у подальшому щомісячно сплачувати позивачу 14977 грн.

Відповідно до змісту вказаної заяви, подання вказаної заяви обґрунтовано позивачем, зокрема, тим, що:

«… 21 липня 2018 року в газеті «Голос України» (№ 133) опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-М111, зокрема з абзаці другому пункту 3 розділу 11 слово та цифри « 1600» гривень замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Законом України «Про державний бюджет України» на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 1018 року встановлено в розмірі 1762 гривні.

З огляду на зазначене посадовий оклад судді встановлюється, виходячи з цієї суми.

Згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області посадовий оклад судді склав 17620,00 грн., з доплатою, а у судді у відставці 90 % від посадового окладу діючого судді, становить 29954 грн.

Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси зобов’язано здійснити мені перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі розміру 50% щомісячного довічного утримання судді у відставці до відповідності законодавству і виконання постанови суду.».

Дана заява та додані до неї документи за переліком, наведеним у розписці-повідомленні, прийнято і зареєстровано спеціалістом відповідача ОСОБА_3 за № 3843. (а.с.19)

Розглянувши заяву позивача № 3843 від 03.08.2018 року відповідачем прийнято рішення № 136226 від 24.09.2018 року про відмову у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника (а.с.140), яким позивачу у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника у розмірі 50% довічного грошового утримання судді відмовлено, з таких підстав:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Призначення та перерахунки пенсій у зв’язку із втратою годувальника вказаним Законом не передбачені;

- пенсія по втраті годувальника була призначена на виконання постанови Малиновського районного суду від 17.07.2017 по справі № 521/10073/17.

Зазначеною постановою не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника.

Не погоджуючись з рішенням відповідача № 136226 від 24.09.2018 року та діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду надано копії, зокрема (а.с.30-34, 37-39 ):

- ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 521/16395/13-а у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок щомісячного грошового утримання;

- довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, вих. № 5-516/17 від 20.02.2017 року, ОСОБА_2 про те, що його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 27200,00 грн., у тому числі: оклад – 16000,00 грн.; інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання: за вислугу років (70%) – 11200,00 грн.;

- довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, вих. № 5-2121/18 від 02.08.2018 року, ОСОБА_2 про те, що станом на січень 2018 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 29954,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 17620,00 грн.; доплата за вислугу років (70%) 12334,00 грн.

- листа Державної судової адміністрації України від 24.07.2018 року № 11-13636/18 «Про суддівську винагороду», адресованого головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, у якому зазначено, зокрема, що з 1 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для призначенні осіб, - 1762 гривні, а також звернуто увагу на необхідність внесення змін до штатних розписів установ та перерахунку суддівської винагороди з 1 січня 2018 року, а також підготовки довідок про суддівську винагороду з 1 січня 2018 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів пенсійної справи позивача № 136226 (а.с.105-145).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1, 3 та 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – ЗУ № 1058-IV), «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі – ЗУ № 1774-VIII), «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII (далі – ЗУ № 1801-VIII), «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII (далі – ЗУ № 2246-VIII), Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 № 5-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі – Порядок № 3-1).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 розділу V «Пенсія у зв’язку з втратою годувальника в солідарній системі» ЗУ № 1058-IV зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЗУ № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 135 ЗУ № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

21 липня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Цим законом від 15.05.2018 року № 2415-VIII внесено зміни в абзаці 2 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, а саме цифри « 1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Даний Закон набрав чинності з 22.07.2018 року.

Таким чином, дію вказаного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, починаючи з 01 січня 2017 року.

Як зазначено в п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до абз. 3 ст. 7 ЗУ № 1801-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 становив 1600 гривень.

Згідно з абз. 3 ст. 7 ЗУ № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено в розмірі 1762 гривні.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 ЗУ № 1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України в п. 1 ч. 4 рішення № 4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

1. постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року по справі № 521/10073/17, яка набрала законної сили 13 вересня 2017 року, зокрема:

- визнано неправомірними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

- зобов’язано Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» померлого годувальника ОСОБА_2, починаючи з 09.06.2017 року.

Тобто, зазначеною постановою, зокрема:

- по-перше, за позивачем визнано право на призначення пенсії по втраті годувальника;

- по-друге, визначено розмір, з якого треба виходити при призначенні такої пенсії, – 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» померлого годувальника ОСОБА_2, починаючи з 09.06.2017 року.

Згідно з розпорядженням відповідача № 136226 від 25.09.2017 року позивачу з 09.06.2017 року довічно призначено пенсію по втраті годувальника.

Тобто, відповідачем виконано постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року по справі № 521/10073/17.

2. Розглянувши заяву позивача № 3843 від 03.08.2018 року про перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного утримання судді у відставці до відповідності законодавству і виконання постанови суду, відповідачем прийнято рішення № 136226 від 24.09.2018 року про відмову у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника, яким позивачу у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника у розмірі 50% довічного грошового утримання судді відмовлено, з таких підстав:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Призначення та перерахунки пенсій у зв’язку із втратою годувальника вказаним Законом не передбачені;

- пенсія по втраті годувальника була призначена на виконання постанови Малиновського районного суду від 17.07.2017 по справі № 521/10073/17.

Зазначеною постановою не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника.

Проте, по-перше, як вже встановлено вище, позивачу з 09.06.2017 року довічно призначено пенсію по втраті годувальника.

Відповідно, перерахунок / зміна розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника передбачений ЗУ № 1058-IV, а не Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, як зазначено відповідачем.

По-друге, судом також вище встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року по справі № 521/10073/17 визначено розмір, з якого треба виходити при призначенні такої пенсії, – 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» померлого годувальника ОСОБА_2.

При цьому, відповідно до положень вищенаведеного законодавства та рішення Конституційного Суду України, зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, – є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно, зміна розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання – є підставою для зміни розміру пенсії, в даному випадку, по втраті годувальника, призначеної виходячи з розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Тому, посилання відповідача на те, що постановою Малиновського районного суду від 17.07.2017 по справі № 521/10073/17 не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника, як на підставу для відмови у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії, – є необґрунтованим та безпідставним.

Жодних зауважень щодо наведених позивачем та встановлених вище судом законодавчих підстав для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання відповідачем не наведено.

3. Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивача по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці у зв’язку зі змінами посадового окладу діючого районного судді з 1 числа місяця наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без застосування обмеження максимальним розміром.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який заявлено у зазначеній вимозі позивача, не припустимий, тому дана вимога не підлягає задоволенню.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- правова позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, та не відповідає фактичним обставинам справи;

- оскаржуване рішення № 136226 від 24.09.2018 року прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню;

- виходячи із вищенаведених висновків суду, похідні вимоги позивача зобов’язального характеру, в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці з 1 січня 2018 року щомісячно, – підлягають задоволенню;

- при цьому, виходячи з висновків суду про визнання протиправним та скасування рішення № 136226 від 24.09.2018 року, які здійснено за результатами перевірки даного рішення відповідача згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає права позивача, порушені оскарженими діями відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника, повністю захищеними, відповідно такими, що не потребують окремого, додаткового захисту. Тому позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника – не підлягають задоволенню;

- станом на момент вирішення справи підстав для задоволення позовних вимог зобов’язального характеру, в частині зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивача по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці у зв’язку зі змінами посадового окладу діючого районного судді з 1 числа місяця наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без застосування обмеження максимальним розміром, – немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 36375474 від 29 жовтня 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 1409,60 грн.

На підтвердження витрат, пов’язаних із вчиненням інших процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи (комісія по платежу, ксерокс документів), позивачем до суду подано, зокрема, квитанцію № 36375475 від 29 жовтня 2018 року на суму 15,00 грн. та чек «ПРИВАТБАНК» № 130554 від 19 жовтня 2018 року на суму 155,50 грн.

Враховуючи та на підставі наведеного, зокрема, часткового задоволення позовних вимог, а саме однієї самостійної вимоги з двох заявлених, стягненню з Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає сума судових витрат в розмірі 790,05 грн. (сімсот дев’яносто гривень п’ять копійок) ((1409,60грн.+15,00грн.+155,50грн.):2).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 9, 132, 139, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65059; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Прохоровська, 3, м. Одеса, 65007; ідентифікаційний код юридичної особи: 41249156) про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 136226 від 24.09.2018 року про відмову у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_1.

Зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці з 1 січня 2018 року щомісячно.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 790,05 грн. (сімсот дев’яносто гривень п’ять копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.