Рішення № 79631976, 05.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2019 р. № 400/3107/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_2 до за участю: предстаавника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: Романчук С.М. Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Робоча, 1,Миколаїв,54029 провизнання протиправною та скасування постанови від21.08.2018 ВП № 55353222,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Запольського В.П. про стягнення виконавчого збору від 21.08.2018.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що відповідачем не було вжито жодних заходів щодо повернення стягувачу суми заборгованості. 21.08.2018 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу без виконання. На цей час жодних коштів сплачено не було. В подальшому між позивачкою та стягувачем було укладено угоду про визначення розміру зобов'язань та порядок його виконання. Стягувач звернувся до приватного виконавця, який відкрив інше виконавче провадження. У межах цього виконавчого провадження з позивачки було стягнуто кошти у повному обсязі на погашення заборгованості. Крім того, саме за цим виконавчим провадженням позивачка сплатила винагороду державному виконавцю у сумі 17880,13 гривень. Позивач наполягав на тому, що відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується у розмірі 10% від суми, що була фактично стягнута з боржника.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу згідно з п.1 ч.1 ст.37 Закону, в силу спеціальних імперативних положень ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, ст.19 Конституції України, державний виконавець був зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору і інших законних варіантів дій не могло бути. На свою користь представник відповідача послався на відповідні правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30.05.2018 по справі №808/3791/16 та від 18.10.2018 по справі №442/2670/17.

В судовому засіданні 05.02.2018 представники позивача та відповідача підтвердили свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

30.10.2017 Заводський районний суд м. Миколаєва видав виконавчий лист №487/8801/14-ц по стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованість за кредитним договором №14/08/02/10-Anewv від 18.09.2008 7248,97 доларів США, що еквівалентно 134183,30 гривень, що включає заборгованість по кредиту у розмірі 5399,80 доларів США, заборгованість по відсотках у розмірі 1849,17 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у розмірі 50000 гривень, штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави у розмірі 5000,00 гривень.

14.12.2017 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №55353222 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованості в сумі 189183,30 гривень.

25.05.2018 по цьому виконавчому провадженню було замінено стягувача на правонаступника - ПАТ «Банк «Форум» замінений на ТОВ «Фінансова компанія «Женева».

21.08.2018 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з поданням заяви про повернення виконавчого документу без виконання.

21.08.2018 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 18918,33 гривень по виконавчому провадженню №55353222.

В подальшому стягувач звернувся до приватного виконавця, яким 24.09.2018 було відкрито виконавче провадження №57287557.

16.10.2018 приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57287557 у зв'язку з погашенням ОСОБА_1 заборгованості та фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

16.10.2018 ОСОБА_1 сплачено основну винагороду приватному виконавцю в сумі 17880,13 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

30.05.2018 Верховним Судом було розглянуто аналогічну справу №808/3791/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74375580#). В постанові по цій справі, Верховним Судом було висловлена позиція, що частина третя статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону - не можуть застосовуватися.

У разі, якщо стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідники які передбаченні частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Верховний Суд робить висновок, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

З цієї правової позиції Верховного Суду слідує, що при повернення виконавчого документу, виконавчий збір з боржника стягується не залежно від суми фактичного стягнутого.

Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судоустрій і статус судів» в редакції, які діють в теперішній час не передбачено право суду відходити від правових позицій Верховного Суду.

При цьому, також необхідно зауважити, що ті правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду у справі №910/1587/13, на які посилається позивачка у позовній заяві, не можуть бути застосовані, оскільки вони стосуються попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року №606-XIV.

За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, суд вимушений відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 НОМЕР_1) до Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Робоча, 1,Миколаїв,54029 34993162) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко