Рішення № 79631960, 05.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 р. № 814/2651/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 р. № 60861-14,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 05.12.2017 р. роз'єднано позовні вимоги у справі № 814/1978/17 та виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 р. № 60861-14.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є співвласником комплексу нежитлових приміщень на території Березнегуватської селищної ради. Рішенням селищної ради від 26.01.2017 р. № 3 встановлено ставки місцевих податків і зборів. Тому першим звітним податковим періодом для нарахування податку за ставками згідно з вказаним рішенням є 2018 р., а не 2016 р. Нежитлове приміщення позивачем не використовується, а сума нарахованого податку є непосильною.

Відповідач, належним чином, повідомлений про дату судового засідання, відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 20.02.2018 р. суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішення суду в справі № 814/1978/17, а ухвалою від 08.01.2019 р. - поновив провадження в даній справі.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач є співвласником 1/2 частки комплексу нежитлових приміщень по АДРЕСА_2За 2015 р. Баштанською ОДПІ (Березнегуватським відділенням) позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 3243,31 грн, що визначено в податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2016 р. № 77984-14. Вказана сума податку сплачена позивачем 29.07.2016 р.

Рішенням Березнегуватської селищної ради від 26.01.2017 р. № 3 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості на території Березнегуватської селищної ради.

30.06.2017 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 60861-14, яким позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 р. у сумі 18346,81 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в 2016 р. відповідачем застосовано збільшені ставки податку на нерухоме майно, у порівнянні з 2015 р., тобто, в основу розрахунку було покладено ставки, встановлені рішенням Березнегуватської селищної ради від 26.01.2017 р. № 3.

Позивач оскаржувала рішення Березнегуватської селищної ради від 26.01.2017 р. № 3 до суду. Рішенням від 23.04.2018 р. по справі № 814/1978/17 Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон № 909-VІІІ, згідно з яким п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 2016 р.) викладено у такій редакції: ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 12.3 ст. 12 ПК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, законодавець встановив чіткий строк до якого органам місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Березнегуватської селищної ради від 26.01.2017 р. № 3 прийнято поза межами цього строку.

У той же час п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VІІІ передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2016 р. зупинено дію п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, а, відповідно, відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Окрім того, п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Таким чином, законодавцем встановлений обов'язок громадянина сплатити податок за 2016 р. незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. по справі № 824/651/17-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку суду щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки воно прийнято контролюючим органом у відповідності до положень п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, а також згідно з п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VІІІ.

Аргументи позивача щодо невикористання нежитлового приміщення та непосильної суми нарахованого податку не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним.

Вказане є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 р. № 60861-14 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05.02.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська