Рішення № 79631892, 01.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/880/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про застосування арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенерготрейд».

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду 02.03.2018 року надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області з вимогою застосувати арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенерготрейд”.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

З метою вручення наказу від 20.02.18 № 1052 про проведення перевірки ТОВ «Західенерготрейд» старшим державним податковим ревізором - інспектором Боровською І.М. та головними державними податковими ревізорами - інспекторами Любушкіною Л.В. та Лещишин М.І. здійснено вихід на адресу платника, однак, у зв’язку із відсутністю посадових осіб наказ на проведення перевірки не вручено, про що складено відповідні акти.

Крім цього, складено акти про неможливість вручення Наказу від 20.02.18 № 1052 про проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західенерготрейд» та ознайомлення з направленням.

Акт відмови від допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Західенерготрейд» від 27.02.18 № 171/13-01-14- 01/40452638 засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної перевірки за наявності у контролюючого органу законних підстав для її проведення.

За таких обставин, наявні передбачені законом обставини для застосування адміністративного арешту ТОВ «Західенерготрейд».

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що із позовної заяви не можливо встановити, що стало підставою призначення перевірки, позаяк на письмові запити контролюючого органу позивачем було надано відповіді та підтверджуючі документи.

Відповідачем відмовлено перевіряючим у допуску до проведення перевірки в зв’язку з тим, що наказ на перевірку не відповідає вимогам Податкового кодексу України, на письмові запити податкового органу, які складені з порушенням вимог складання та надсилання, відповідачем надано відповіді. На думку відповідача, позивач намагався розпочати перевірку без дотримання процедури початку проведення перевірки передбаченої ст. 81 ПК України.

Ухвалою від 23 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/1049/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенерготрейд” до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу №1052 від 20.02.2018 року “Про проведення позапланової перевірки”

Ухвалою від 01.02.2019 року провадження у адміністративній справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західенерготрейд» перебуває на податковому обліку у Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Наказом начальника ГУ ДФС у Львівській області № 1052 від 20.02.17р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки» на підставі доповідної записки начальника управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3 від 19.02.2018 року № 85/13-01-14-14-15 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Західенерготрейд» відповідно до пп.16.1.5,лл 16.17.п.16.1 ст.16 , пп 20.1.2 п. 20.1 ст.20 , пп 73.3ст73, пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України з питань проведення взаємовідносин із: ТОВ «Трейдкомюг»,ТОВ «Лаціо груп», ТОВ «ПВП «Стандарт», ТОВ «Марселл», TOB «Фрутта Опт Торг»., TOB «Бремен груп», ТОВ «Злата компані»,ТОВ «Мрія К», СТзОВ «Качківське», ТОВ «Укрдезімпорт», ТОВ «Юкрейн Шугар Компані», ТОВ «Агрокомплекс «ОСОБА_4», ТОВ «ТД «Асторг», ТОВ «Лачін ЛТД», ТОВ «Фуд-Експорт», ТОВ «Волтек-ЛТД»,ТОВ «Авалон Юг», TOB «TM «Пром торг», ТОВ «Грейн Торг»,ТОВ «Компанія Оілгруп», ОСОБА_5,- що містяться в деклараціях з ПДВ за період липень 2017 року, ТОВ «Фрутта Опт Торг», ТОВ «Промбіз ЛТД» що містятсья в податкових деклараціях з ПДВ за період серпень 2017 року , з ТОВ «Спирит Трейд», ТОВ «Лактоніс груп», ТОВ «Еко опт торг», ТОВ «Лемберг» за період жовтень 2017 р., з ТОВ «Вектор інвест регіон» за період листопад 2017 року та з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень 2017 року.

Проведення перевірки доручено старшому державному ревізору інспектору Бобровській І.М. з 21 лютого 2018 року тривалістю 5 робочих днів.

З метою вручення наказу від 20.02.18 № 1052 на проведення перевірки ТОВ «Західенерготрейд» старшим державним податковим ревізором - інспектором Боровською І.М. та головними державними податковими ревізорами - інспекторами Любушкіною Л.В. та Лещишин М.І. здійснено вихід на адресу платника.

У зв’язку із відсутністю посадових осіб наказ на проведення перевірки не вручено, про що складено акти від 21.02.18 № 120/13-01-14-01/40452638, від 22.02.18 № 127/13-01-14-01/40452638, від 23.02.18 № 142/13-01-14-01/40452638, від 26.02.18 № 159/13-01-14- 01/40452638.

Крім цього, складено акти від 21.02.18 № 126/13-01-14-01/40452638, від 22.02.18 №122/13-01-14-01/НОМЕР_1 від 23.02.18 № 151/13-01-14-01/40452638, від 26.02.18 №160/13-01-14 01/404526381 про неможливість вручення Наказу від 20.02.18 № 1052 про проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західенерготрейд» та ознайомлення з направленням від 21.02.18 № 1709.

При виході на адресу платника 27.02.18, керівнику підприємства ОСОБА_6 вручено копію наказу від 20.02.18 № 1052 та ознайомлено з направленням на перевірку від 21.02.2018 №1709, однак у допуску до проведення перевірки керівником відмовлено, про що складено акт від 27.02.18 № 171/13-01-14-01/40452638 відмови від допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Західенерготрейд».

28 лютого 2018 року за результатами розгляду звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 94.3., п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.94.5 , п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка відповідача була призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області №1052 від 20.02.2018 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Західенерготрейд” задоволено, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі № 813/1049/18 та прийнято нове, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Західенерготрейд” до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №1052 від 20.02.2018 року “Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Західенерготрейд”.

Отже, з огляду на викладене та з урахуванням того, що наказ що слугував підставою для проведення перевірки скасовано, суд вважає, відсутніми підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку суд приходить до висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.

Будь-яких доказів наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу податковим органом до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Аналогічне правове застосування викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.08.2018 № 803/976/17 (адміністративне провадження N К/9901/52662/18), в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд вважає, відсутніми підстави для застосування адміністративного арешту.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 06.02.2019 року.

Суддя Коморний О.І.