Ухвала суду № 79631783, 06.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

06 лютого 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/451/19 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 94100) до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (вул. Студентська, 35А, м. Рубіжне, Луганська область, 93009) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати з 01.11.2017 бездіяльність та рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01.11.2017 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та дискримінаційними за ознакою місця проживання;

- зобов’язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити щомісячну виплату пенсії та виплатити з 01.11.2017 виниклу заборгованість з несплаченої пенсії ОСОБА_1

- зобов’язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2017 компенсацію за втрату частини доходів, нараховану по місяць в якому буде провадитися виплата заборгованості з несплаченої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є отримувачем пенсії за віком та перебуває на обліку в відповідача. Виплату пенсії з листопада 2017 року позивачу припинено на підставі рішення Комісії від 26.10.2016 № 60.

Позивач вважає дії відповідача щодо не виплати пенсії протиправними і такими, що не відповідають чинному законодавству України.

З посиланням на норму частини першої статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, позивач вважає, що невиплата відповідачем заборгованості по пенсії з 01 листопада 2017 року є протиправною, а тому він звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Оглядом позовної заяви встановлено, що позивачем заявлені такі клопотання: про поновлення процесуальних строків звернення до суду, про звільнення від сплати судового збору, про подання до суду звіту про виконання судового рішення, допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частин першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058) передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Частиною другою статті 46 Закону № 1058 встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Спір у цій справі пов'язаний з невиплатою пенсійним органом вже нарахованих сум пенсійного забезпечення позивачу, які є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Цей довід випливає з викладених положень законодавства, і відповідно строк звернення до адміністративного суду за відновленням порушених пенсійних прав може обмежуватися лише спеціальною нормою Закону № 1058, що не суперечить положенням частини першої статті 122 КАС України, яка не виключає можливості розгляду спорів у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами за минулий час поза межами шестимісячного строку.

З урахуванням вказаних норм Закону № 1058 без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Оскільки позивач не отримував від відповідача жодного рішення про припинення виплати пенсії з листопада 2017 року, з якого б було можливим встановити підстави такого припинення, а на стадії відкриття провадження у даній справі не має об'єктивної можливості встановити, чи є вина відповідача у не нарахуванні чи у невиплаті позивачу в період з листопада 2017 року сум пенсії, і чи є такі дії територіального органу Пенсійного фонду України та їх наслідки з урахуванням вимог Закону № 1058 проявом порушення відповідачем законодавства про пенсійне забезпечення, суд не має правових підстав для відмови у судовому захисті пенсійних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Що стосується клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить:

- визнати з 01.11.2017 бездіяльність та рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01.11.2017 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 протиправними та дискримінаційними за ознакою місця проживання;

- зобов’язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити щомісячну виплату пенсії та виплатити з 01.11.2017 виниклу заборгованість з несплаченої пенсії ОСОБА_1

- зобов’язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2017 компенсацію за втрату частини доходів, нараховану по місяць в якому буде провадитися виплата заборгованості з несплаченої пенсії.

Як вбачається позивачем заявлено три вимоги, дві з яких є похідними.

Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн за вимоги немайнового характеру.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 3 частини першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України “Про судовий збір”).

Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відтак, в розумінні положень Основного Закону України пенсія є одним із видів соціальних виплат.

Оскільки предметом позову є захист позивачем свого права на отримання пенсії, тобто, іншими словами предметом позову є захист позивачем своїх соціальних прав, тому враховуючи положення пункту 3 частини першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити частково та відстрочити сплату судового збору в сумі 1536,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Що стосується клопотань про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць то вирішення даних клопотань на стадії відкриття провадження в адміністративній справі КАС України не передбачено. Вказані клопотання будуть вирішені за наслідками розгляду справи.

Частинами першою, другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з вимогами частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України дана адміністративна справа має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з’ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 77, 80, 160, 171, 248, 256, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Задовольнити клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1536,80 гривень за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі.

Запропонувати Рубіжанському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз’яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області подати до суду у строк до 22 лютого 2019 року такі докази:

- інформацію про перебування ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 на обліку в Рубіжанському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області;

- копію пенсійної справи позивача (в межах предмету позову);

-рішення Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про припинення (зупинення) з листопада 2017 виплати пенсії позивачу а також письмові пояснення щодо підстав припинення виплати пенсії;

- інформацію про розмір заборгованості по невиплаченій пенсії позивача з листопада 2017 року;

- довідку про нараховані та виплачені (не виплачені) суми пенсійних виплат позивачу з листопада 2017 року.

Роз’яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п’ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев’ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Смішливою Т.В. одноособово.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов’язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяОСОБА_2