Рішення № 79631744, 31.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року справа № 1140/2898/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Черної О.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 05.07.2018 року №313 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов’язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 37795939) повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, 06.08.1990р.н., про надання дозволу на імміграцію в Україну.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням відповідача від 05.07.2018 р. позивачу відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.4 ч.1 ст.10 Закону України "Про імміграцію". На думку позивача, таке рішення порушує її права, оскільки вона разом з чоловіком проживає на території України на підставі посвідки на постійне проживання, крім того, їхня дитина є громадянкою України. Позивач вважає, що вона на законних підставах перебуває на території України.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).

Представник відповідача правом на надання відзиву не скористався.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав правомірності прийнятого рішення. У поясненнях наданих під час судового розгляду зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що за вказаною ОСОБА_3 адресою, остання не проживає. В результаті надання недостовірної інформації щодо місця свого проживання, позивачеві було відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та усне заперечення відповідача, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою ОСОБА_4 Народної Демократичної республіки, що підтверджується паспортом №152239875 від 07.02.2015р. (а.с.15-16).

13 жовтня 2015 року позивач отримала посвідку на постійне місце проживання №ТР065645, згідно з якою місцем проживання в Україні є – м. Кропивницький, с. Нове, вул. Металургів,21, кім. 500 "г" (а.с.12-13). Перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 Лієсом з 26.08.2015р. (а.с.21). В шлюбі у подружжя народилась донька – ОСОБА_6,05.05.2017 р., громадянка України (а.с.17-19).

11.08.2017 р. позивач звернулася до Управління ДМС України в Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на імміграцію на підставі п.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", оскільки її донька є громадянкою України (а.с.56).

Рішенням УДМС України в Кіровоградській області 05.07.2018 року за №313 на підставі п.4 ч.1 ст.10 Закону України "Про імміграцію", громадянці ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну (а.с.7).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що за результатами спільної перевірки працівників Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області та Управління СБУ в Кіровоградській області гуртожитку, розташованого за адресою – м. Кропивницький, с. Нове, вул. Метелургів,21, встановлено, що у вказаному гуртожитку відсутня кімната під номером 500 "г" та заявники в кімнаті не проживають. Тобто, позивач, при подані заяви на отримання дозволу на імміграцію надав свідомо неправдиві відомості про місце свого проживання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України регулюється Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до ст. 4 якого, іноземці та особи без громадянства в порядку, визначеному законом України про імміграцію, можуть, зокрема, іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначається Законом України "Про імміграцію" від 07 червня 2001 року № 2491-ІІІ (далі - Закон України № 2491).

За приписами ст. 1 Закону Україну № 2491, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2491, дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Порядок надання дозволу на імміграцію в Україну на постійне проживання та перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу визначено ст. 9 Закону України № 2491.

З метою реалізації положень Закону України № 2491 Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2002 року винесено постанову № 1983, якою затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію й поданнями про його скасування і виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 1983). Цей Порядок визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію в Україну іноземцям та особам без громадянства, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також повноваження центральних органів виконавчої влади України, підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1983, територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до регіональних органів СБУ, Національного центрального бюро Інтерполу та Держприкордонслужби.

11.08.2017 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, місцем свого проживання в Україні зазначила: АДРЕСА_1 "г" (а.с.56).

На виконання приписів Порядку, відповідачем були направлені відповідні запити щодо перевірки наявності чи відсутності підстав для отримання дозволу на імміграцію в Україну позивачу.

Співробітниками УДМС України в Кіровоградській області разом з працівниками УСБУ в Кіровоградській області була здійснена перевірка за адресою: м. Кропивницький, с. Нове, вул. Металургів,21, кім. 500 "г", в ході якої встановлено факт не проживання ОСОБА_3 за цією адресою (а.с.8-9).

05.07.2018 р. рішенням Управління ДМС України в Кіровоградській області № 313 громадянці ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну з підстав зазначення свідомо неправдивих відомостей чи подання підроблених документів, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України № 2491 (а.с.7).

Статтею 10 Закону №2491, визначені підстави для відмову у наданні дозволу на імміграцію: 1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку; 2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено; 3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи; 5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали результати спільної перевірки працівників Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області разом з працівниками Управління СБУ в Кіровоградській області гуртожитку, розташованого за адресою – м. Кропивницький, с. Нове, вул. Металургів,21, в результаті якої встановлено, що у вказаному гуртожитку відсутня кімната під номером 500 "г" та заявники в кімнаті не проживають.

Так, до матеріалів справи долучено лист за вих. №82 від 04.10.2018 року, який надано директором ПрАТ «Кіровоградлітмаш» на адвокатський запит. Зі змісту вказаного листа встановлено, що в гуртожитку по вул. Металургів,21, с. Нове м. Кропивницький є кімната під номером 500 "г". Також зазначено, що ОСОБА_3 (06.08.1990р.н.) проживала та була зареєстрована за вказаною вище адресою на підставі виданого власником гуртожитку ордеру на жилу площу в гуртожитку. До вказаного листа долучено копію ордеру на жилу площу в гуртожитку від 10.08.2017 р. (а.с.10,61).

Вказане підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_7, допитаного в судовому засіданні. Так, свідок пояснив суду, що він працює директором ПрАТ «Кіровоградлітмаш». В підпорядкуванні вказаного підприємства перебуває гуртожиток по вул. Металургів, 21, с. Нове, м. Кропивницький. Також свідок зазначив, що в 2017 році (точної дати він не пам'ятає) звернулась з заявою ОСОБА_3. На підставі заяви, їй було видано ордер, з яким остання звернулась державного реєстратора Новенської селищної ради для реєстрації місця проживання. Після проведення реєстраційних дій, що підтверджено відміткою в посвідці на тимчасове проживання ОСОБА_3, з нею було укладено договір найму.

Крім того, свідок підтвердив суду, що у вказаному гуртожитку кімната №500 "г" існує.

Так, під час судового розгляду справи відповідач не довів суду, що позивачем під час подання заяви про отримання дозволу на імміграцію в Україну зазначено неправдиві відомості.

Суд встановив, що позивачкою було виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах дозволу на імміграцію в Україну, зокрема відповідно до умов Порядку №1983 було надано пакет документів, який був прийнятий уповноваженими посадовими особами відповідача.

Останні, перевіривши справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства (у тому числі довідки про відсутність судимості), жодних зауважень щодо поданих документів - їх недоліків, підробки, невідповідності встановленому зразку або щодо належності іншій особі - не висували.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає також критерію необхідності у демократичному суспільстві, адже скасування дозволу на імміграцію зумовлює повну зміну способу життя позивача, яка має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17-18).

Аналіз обставин прийняття спірного рішення УДМС України в Кіровоградській області про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну дає підстави для висновку, що при його прийнятті порушено критерій "необхідності у демократичному суспільстві", принципи пропорційності та належного урядування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Управління ДМС України в Кіровоградській області №313 від 05.07.2018 "Про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну" прийняте відповідачем з порушенням нормативно встановленого порядку, а саме, без здійснення перевірки щодо достовірності інформації, наявної в його особовій справі та додаткового зібрання доказів на їх підтвердження або спростування, не забезпечено позивачу можливості надати пояснення щодо підстав відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну, чим порушено її право на участь в розгляді вказаного питання, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 05.07.2018 року №313 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією від 26.10.2018 року.

Таким чином, суд вважає, що сплачений судовий збір у сумі 704.80 грн. підлягає стягненню з Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 05.07.2018 року №313 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов’язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 37795939) повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_4 Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, 06.08.1990р.н., про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст складено та підписано 05.02.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_8