
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 лютого 2019 р. Справа № 120/4807/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Бершадської об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Бершадське ОУПФУ Вінницької області, відповідач) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю розпорядження відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На переконання позивача, надані ним докази підтверджують право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 02.01.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Копію зазначеної ухвали сторони отримали 15.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та розпискою.
28.01.2018 на адресу суду від Бершадського ОУПФУ Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. Свою позицію відповідач мотивує тим, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років. Зазначає, що згідно з п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: довідка про підтвердження участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інших первинних документах, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Вважає, що позивачем не надано жодної довідки або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де ним виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На переконання Бершадського ОУПФУ Вінницької області, надані позивачем архівні довідки про підтвердження участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не є первинним документом, не містить посилання на документи, які слугували підставою її видачі, тому така довідка не може бути врахована для визначення права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. А відтак, вважає, що ОСОБА_1 за відсутності довідки про підтвердження участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку немає підстав. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що посвідчується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07.06.1999 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, 2 категорії.
17.06.2018 позивачеві виповнилося 52 роки, у зв'язку з чим 21.08.2018 він звернувся до Бершадського ОУПФУ Вінницької області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви ОСОБА_1, зокрема додав паспорт громадянина України, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, трудову книжку, довідки про заробітну плату № 43, № 01-17/03-20/Р-453/1, № 04-01/Р-156/1, довідки про зміну назви організації № 04-01/Р-156/4, № 04-01/Р-156/3, довідки № 04-01/Р-156/2, № 04-01/Р-769/1, № 04-01/Р-769/2.
Розпорядженням № 22 від 16.11.2018 Бершадське ОУПФУ Вінницької області відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки заявник не надав жодної довідки або інших первинних документів, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де ним виконувались роботи з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Листом від 16.11.2018 за № 6063/09-39/02-3 позивачу направлено вказане розпорядження.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та мотивами його прийняття, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (Закон №796).
Так, згідно із статтею 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Статтею 10 Закону №796 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у свою чергу, Згідно із ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років). Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, призначається пенсія із зменшенням віку на 10 років, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів призначається пенсія із зменшенням віку на 8 років.
З контексту наведеної норм ст. 55 Закону №796-ХІІ можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу (аналогічний правовий висновок наведений в тексті постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а).
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, населених пунктів, які вважаються зоною відчуження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
За змістом ст. 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В п. 10 цього Порядку уточнюється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відповідно до розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
У разі неможливості подання довідки №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати; особи, що були призвані на військові збори, можуть підтвердити виконання робіт в зоні довідками військових частин про виконання робіт в зоні, архівними документами Міністерства оборони.
Відтак, положеннями чинного законодавства визначено перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами. Довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише підставою для визнання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону №796-ХІІ можна дійти висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі 2а/333/122/17, від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17, від 19.06.2018 у справі №675/2071/16-а.
Враховуючи викладене, особи які віднесені до ІІ категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме на підставі їхнього перебування - роботи у зоні відчуження автоматично мають право на пільги, встановлені ч.1 ст. 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з матеріалами справи позивач має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2 Серії НОМЕР_2, яке видане 07.06.1999.
Таким чином, при встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та видачі відповідного посвідчення, яке згідно вказаного є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт перебування позивача у відповідний період у зоні відчуження, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 2 категорії були б відсутні.
Крім того, факт перебування позивача на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджують подані ним наказ про відрядження на Чорнобильську АЕС від 30.09.1987 № 267-к, архівна довідка № 04-01/Р-769/1 Енергодарської міської ради з відомостями з нарахування заробітної плати за жовтень 1987 року за період роботи в монтажному управлінні № 5 тресту "Союзенергомонтажвентиляція", архівна довідка № 01-17/03-20/Р-453/1 Енергодарської міської ради з відомостями з нарахування заробітної плати за 1987 рік за період роботи в монтажному управлінні № 5 тресту "Союзенергомонтажвентиляція". Відповідно до наказу № 267-к від 30.09.1987 начальника управління монтажного управління № 5 тресту "Союзенергомонтажвентиляція" та архівної довідки № 04-01/Р- 769/2 від 18.11.2014 архівного відділу Енергодарської міської ради я був відряджений на роботу на Чорнобильську АЕС терміном на 30 днів з 01.10.1987 по 31.10.1987. Відповідно до архівної довідки № 04-01/Р-769/1 від 18.11.2014 та архівної довідки № 01-17/03-20/Р-453/1 від 18.08.2015 архівного відділу Енергодарської міської ради заробітна плата позивача в середньому складала близько 200 рублів, а за роботу на Чорнобильській АЕС за один жовтень місяць 1987 року позивач отримав заробітну плату в розмірі 1150,27 рублів, що в 6 разів перевищував розмір його середньої заробітної плати на роботі у монтажному управлінні № 5 тресту "Союзенергомонтажвентиляція" в інші місяці 1987 року. Тобто за роботу в зоні відчуження позивач отримав підвищену заробітну плату. Ця обставина також підтверджує факт роботи позивача у жовтні 1987 року в зоні відчуження.
Таким чином, суд вважає, що позивачем разом із заявою від 21.08.2018 відповідачу було подано достатньо документів для підтвердження періоду роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, мотиви та доводи, наведені відповідачем, суд вважає безпідставними, оскільки в ході розгляду справи підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням вищенаведеного суд приходить висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому оскаржуване розпорядження про відмову у призначенні пенсії позивачеві зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та враховуючи дату народження позивача, така пенсія повинна бути призначена позивачу з 18.06.2018, з дня що настає за днем досягнення необхідного пенсійного віку.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відтак, з метою ефективного правового захисту позивача вимога щодо зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплачувати позивачеві пенсію підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 229, 241, 245, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області № 22 від 16.11.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18.06.2018.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)
Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, код ЄДРПОУ 40382655)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович
Судове рішення № 79631042, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/4807/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: