Рішення № 79631030, 06.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 0340/1792/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в якому просить: 1) визнати виконавчі дії державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь С. Л. протиправними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року; 2) зобов'язати державного виконавця скасувати незаконні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55747729 від 09.02.2018 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №55747832 від 09.02.2018 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. від 26.09.2018 позовну заяву було повернуто позивачу, оскільки суд не знайшов наведенні позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 було задоволено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 26.09.2018, скасовано вказану ухвалу та направлено адміністративну справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24.01.2019 адміністративна справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. від 29.01.2018 провадження у справі було відкрито та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2018 старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будем С. Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору в сумі 297474,68 грн. (далі - Постанова № 55747729) та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747832 про стягнення з позивача на користь Держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 151,00 грн. (далі - Постанова № 55747832), які, а також дії щодо винесення яких, є предметом оскарження у даній справі.

Вказані постанови були виділені в окреме виконавче провадження після винесення постанови ВП 41600997 про закінчення виконавчого провадження про стягнення з позивача на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №18/7-К/02 від 17.04.2007 в розмірі 2971527,87 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0591 га, що належать позивачу, шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах (далі - постанова про закінчення виконавчого провадження № 41600997), на підставі виконавчого листа виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області № 0308/21139/2012 від 21.05.2013 (далі - виконавчий лист № 0308/21139/2012).

Заборгованість зазначена в рішенні суду та виконавчому листі № 0308/21139/2012 не стосується позивача в повному розмірі, так як позивач не являється боржником по кредитних зобов'язаннях перед ПАТ АБ «Укргазбанк», а виступав майновим поручителем в межах вартості майна переданого в іпотеку.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Позивачем в рахунок погашення заборгованості було добровільно сплачено 712000,00 грн., що підтверджується банківською квитанцією №9545-2 від 19.05.2017.

Позивач вважає оскаржувані постанови незаконними, а дії відповідача щодо їх винесення протиправними оскільки ним добровільно погашено заборгованість перед ПАТ АБ «Укргазбанк», а державним виконавцем не вчинялось жодних дій щодо примусового виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012.

Відповідачем 01.02.2019 було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовом не погоджується, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

20.01.2014 на підставі виконавчого листа № 0308/21139/2012 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області Камцем Д.С. було винесено постанову ВП № 41600997 про відкриття виконавчого провадження, де в резолютивній частині зазначено, що кредитний борг становить 2971527,87 грн.

Вказана постанова винесена на підставі виконавчого листа № 0308/21139/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0591, що належать позивачу, шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №18/7-К/02 від 17.04.2007 в розмірі 2971527,87 грн.

В даному виконавчому документі боржником являється саме ОСОБА_1, а відтак доводи позивача про те, що сума заборгованості 2971527,87 грн. не стосується позивача в повному розмірі, так як він не являється боржником по кредитних зобов'язаннях перед ПАТ АБ «Укргазбанк», є необґрунтованими.

Крім того, звертає увагу суду, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем було вчинено ряд дій спрямованих на примусове виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012, а саме: 29.06.2016 накладено арешт на майно боржника та внесено до відповідних реєстрів обтяжень майна; 15.06.2016 проведено опис та арешт майна боржника, зазначеного у виконавчому документі; 19.08.2016 року призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для визначення вартості майна, що підлягало стягненню.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржувані постанови винесені у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні призначеному на 05.02.2018 було оголошено перерву до 06.02.2018, в зв'язку із необхідністю надати можливість представнику позивача ознайомитись з відзивом.

В судове засідання призначене на 06.02.2018 учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

З урахуванням приписів частини дев'ятої статті 205, статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.01.2014 на підставі виконавчого листа виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 21.05.2013 за № 0308/21139/2012 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області Камцем Д.С. було винесено постанову ВП № 41600997 про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0591 га, що належать позивачу, шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №18/7-К/02 від 17.04.2007 в розмірі 2971527,87 грн., де боржником визначено позивача, а стягувачем - ПАТ АБ «Укргазбанк»; боржнику встановлено строк для добровільного виконання до 27.01.2014; попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк його буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

У вказаний строк позивачем не було виконано рішення суду, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 41600997 вбачається, що державним виконавцем межах виконавчого провадження з метою його примусового виконання було винесено постанову від 29.06.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відомості про це до відповідних реєстрів обтяжень майна; 19.08.2016 - постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 15.06.2016 - акт опису й арешту майна, що належать позивачу та є предметом стягнення згідно виконавчого листа № 0308/21139/2012; також державним виконавцем з метою виявлення майна позивача, та осіб, що мають право на користування таким майном зроблено та надіслано на адресу уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування ряд запитів.

Позивачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 712000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах банківською квитанцією №9545-2 від 19.05.2017.

07.02.2018 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області Будем С.Л., на підставі заяви стягувача від 06.02.2018 №506/28/2018, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) було винесено постанову ВП №41600997 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012.

07.02.2018 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області Будем С. Л. було винесено постанову ВП № 41600997 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 297474,68 грн. та постанову ВП № 41600997 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 151,00 грн.

09.02.2018 старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будем С. Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору в сумі 297474,68 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747832 про стягнення з позивача на користь Держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 151,00 грн., які, а також дії щодо винесення яких є предметом оскарження у даній справі.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII зі змінами та доповненнями в редакції від 07.12.2017 чинній на момент винесення оскаржуваних постанов (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частинами п'ятою та дев'ятою вказаної норми визначено вичерпний перелік випадків за яких виконавчий збір не стягується. Спірні правовідносини не містять обставин, які охоплюються вказаним переліком.

Відповідно до приписів частини третьої статті 40 Закону №1404, у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами другою, четвертою статті 42 Закону №1404 визначено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що відповідач виносячи постанови ВП № 41600997 від 07.02.2018 про стягнення з позивача виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій і, в подальшому, на підставі вказаних постанов - постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747832 про стягнення з позивача на користь Держави витрат на проведення виконавчих дій діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача, що ним виконано добровільно зобов'язання перед стягувачем шляхом сплати 19.05.2017 заборгованості в сумі 712000 грн., а також, що державним виконавцем не вчинялось дій щодо примусового виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012, з огляду на наступне.

Як вбачається з постанови ВП № 41600997 про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2014 позивачу було встановлено строк для добровільного виконання рішення до 27.01.2014 та попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк його буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Виходячи з системного аналізу наведених норм Закону №1404, навіть якщо боржником самостійно вчинено дії по виконанню рішення, щодо примусового виконання якого відкрито виконавче провадження, однак якщо такі дії вчинені поза межами наданого строку для добровільного виконання, то в розумінні Закону №1404 такі дії боржника не є добровільним виконанням рішення.

Крім того, судом взято до уваги, що в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012 державним виконавцем вживались фактичні дії безпосередньо спрямовані на примусове виконання, а саме: винесено постанову від 29.06.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відомості про це до відповідних реєстрів обтяжень майна; 19.08.2016 винесено постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 15.06.2016 складено акт опису й арешту майна, що належать позивачу та є предметом стягнення згідно виконавчого листа № 0308/21139/2012; також державним виконавцем з метою виявлення майна позивача, та осіб, що мають право на користування таким майном зроблено та надіслано на адресу уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування ряд запитів.

Вказані обставини також свідчать, що відповідачем були понесені фактичні витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, що знайшло відображення в постанові ВП № 41600997 від 07.02.2018 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій в сумі 151,00 грн. з детальним обґрунтуванням таких витрат.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747832 про стягнення з позивача на користь Держави витрат на проведення виконавчих дій вчинені у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини.

Водночас щодо розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору в сумі 297474,68 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1404 в редакції чинній на момент винесення постанови ВП № 41600997 від 07.02.2018 про стягнення з позивача виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 від 09.02.2018 про стягнення з позивача на користь Держави виконавчого збору, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Оскільки в межах виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 0308/21139/2012 фактично було стягнуто 712000 грн., то розмір виконавчого збору мав би становити 10 відсотків від вказаної суми, що становить 71200 грн.

Відтак постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 від 09.02.2018 в частині стягнення виконавчого збору в сумі 226274,68 грн. суперечить приписам частини другої статті 27 Закону №1404, а тому підлягає скасуванню як протиправна.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області судовий збір у розмірі 1071 (одна тисяча сімдесят одна) гривня 30 копійок. сплачений позивачем згідно квитанцій № 128 від 21.09.2018 та № 27 від 04.09.2018.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будем С. Л. про відкриття виконавчого провадження ВП № 55747729 від 09.02.2018 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 226274 (двісті двадцять шість тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 68 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, місто Київ, вул. Винниченка, будинок 27-а, код ЄДРПОУ 35041407) судовий збір в розмірі 1071 (одна тисяча сімдесят одна) гривня 30 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ф.А. Волдінер