Рішення № 79630988, 01.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2784/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Замлинського С.С.,

представника відповідача-1 Грицишиної І.О.,

представника відповідача-2 Петрунів Т.С.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (далі - ТзОВ «Фурніро», позивач) звернулося в суд із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - Головне управління ДКС України у Волинській області, відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України пені на бюджетну заборгованість за період з 21 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року у сумі 109 077 грн 36 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) по декларації з ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником ПДВ. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, позов ТзОВ «Фурніро» до Луцької ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) (Рожищенське відділення) від 25 січня 2016 року №0000022200, визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1 197 967 грн, що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь ТзОВ «Фурніро», зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ «Фурніро» суми ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1 197 967 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року. Оскільки узгоджена сума бюджетного відшкодування ПДВ не відшкодована товариству, тому відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України позивач вважає її бюджетною заборгованістю, та просить стягнути на його користь пеню на бюджетну заборгованість за період з 21 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року у сумі 109 077 грн 36 коп. за порушення строків відшкодування ПДВ.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

В подальшому, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відзиві на позов від 16 січня 2019 року представник відповідача-1 його вимог не визнала, оскільки вважає, що контролюючим органом виконане судове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 у повному обсязі, так як після набрання рішенням законної сили було внесено дані по декларації за червень 2015 року в сумі невідшкодованого ПДВ, а саме 1 194 898 грн до Тимчасового реєстру заяв про повернення відшкодування ПДВ. Крім того, вказує на те, що Луцька ОДПІ не наділена відповідними повноваженнями щодо перерахування сум бюджетного відшкодування платникам податків. Також, звертає увагу суду на те, що на даний час триває процедура судового оскарження у Верховному Суді постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16, а тому позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ. Водночас відповідач-1 вважає, що під час розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати саме операційні «робочі» дні, а тому дата, з якої позивач відраховує момент виникнення пені не відповідає приписам чинного законодавства. Також наголошує на тому, що залишок невідшкодованих сум ПДВ становить 1 194 898 грн, оскільки протягом 2016-2017 років позивачу нараховане до сплати ПДВ та штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 3 069 грн, у зв'язку з чим сума, з якої позивач здійснює розрахунок пені не відповідає залишку невідшкодованої суми.

З наведених підстав представник Луцької ОДПІ просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач-2 у відзиві на позов від 17 січня 2019 року за вих. №13-08-10/315 проти позову заперечив, оскільки нормами чинного законодавства органам казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування ПДВ на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків. Вказує на те, що казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Міністерства фінансів України, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. У зв'язку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив відповідача-1 від 28 січня 2019 року позивач підтвердив власну правову позицію не погоджуючись із доводами протилежної сторони.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів підтримали доводи, наведені у відзивах на позовну заяву. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2015 року ТзОВ «Фурніро» подано до Ківерцівської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. Бюджетне відшкодування за цей період становило 182 820 грн 00 коп., а сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1 078 267 грн 00 коп.

Податковим повідомленням-рішенням Ківерцівської ОДПІ від 25 січня 2016 року № 0000022200 позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 1 197 967 грн 00 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 803/121/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, визнано протиправним та скасовано згадане вище податкове повідомлення-рішення, визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1 197 967 грн 00 коп, що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь ТзОВ «Фурніро»; зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ «Фурніро» суми ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1 197 967 грн 00 коп. Постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року.

Сума бюджетного відшкодування позивачу не повернута, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «ґ» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України також передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Згідно із пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вимог та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування в судовому порядку, контролюючий орган зобов'язаний на наступний робочий день після узгодження бюджетного відшкодування відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом відповідну інформацію, яка стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі. Перерахунок узгодженої суми бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку здійснюється протягом п'яти операційних днів.

Як встановлено з матеріалів справи, право ТзОВ «Фурніро» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 197 967 грн 00 коп. підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили 19 грудня 2017 року, проте зазначена сума повернута позивачу не була, а лише в частині 1 194 898 грн 00 коп. включена до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день звернення ТзОВ «Фурніро» до суду з даним позовом вказана сума є бюджетною заборгованістю, на яку підлягає нарахуванню пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Посилання відповідача-1 на передчасність звернення позивача до суду з даним позовом є безпідставними, оскільки зверненню позивача до суду передувало встановлення в судовому порядку факту неправомірної відмови в наданні бюджетного відшкодування, узгодженості відповідних сум та неповернення таких з бюджету. Більше того, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 803/121/16 набрала законної сили, що вказує на необґрунтованість висновку контролюючого органу про наявність процедури судового оскарження в розумінні пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

Щодо доводів Луцької ОДПІ про вжиття нею вичерпних заходів, спрямованих на повернення бюджетних коштів позивачу, такі до уваги судом не беруться, так як внесення відповідної інформації до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не відповідає постанові Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 803/121/16 та вимогам Податкового кодексу України, оскільки факт подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ до 1 лютого 2016 року та набуття ознак узгодженості сумами, вказаними в такій заяві, лише 19 грудня 2017 року (тобто, станом на 1 січня 2017 року були відсутні невідшкодовані позивачу з бюджету суми ПДВ), виключає можливість застосування контролюючим органом вимог пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Заперечення Луцькою ОДПІ щодо правильності здійсненого позивачем розрахунку пені, яка підлягає до стягнення, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що передбачені статтею 200 Податкового кодексу України операційні дні стосуються конкретного випадку для застосування - строку повернення суми бюджетного відшкодування, а наявність у позивача протягом 2016-2017 років податкового боргу в розмірі 3 069 грн не підтверджена жодними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»).

Враховуючи викладене, суд погоджується з тим, що порушення прав ТзОВ «Фурніро» на своєчасне отримання бюджетного відшкодування обумовлене бездіяльністю відповідачів щодо виконання покладених на них функцій.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про стягнення з Державного бюджету України 109 077 грн 36 коп. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 21 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року по декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Луцької ОДПІ та Головного управління ДКС України у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 762 грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 27 грудня 2018 року №57.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45101, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) 109 077 грн 36 коп. (сто дев'ять тисяч сімдесят сім гривень 36 копійок) пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 21 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39497665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45101, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 881 грн 00 коп. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45101, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 881 грн 00 коп. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 06 лютого 2019 року.