Постанова № 79630298, 29.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14594/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю представника Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_1, особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши матеріали адміністративної справи про порушення митних правил, які надійшли із Закарпатської митниці ДФС України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця України, м. Миколаїв, тимчасово не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, - за ст. 471 Митного кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про порушення митних правил №5309/30500/18 від 13.11.2018 року та доданих до нього матеріалів встановлено, що 13.11.2018 року о 13 год. 03 хв. в зону митного контролю на ділянку “Виїзд” митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки “ KIA”, моделі “CEE'D ”, реєстраційний номерний знак України AE0203CO, під керуванням гр. України ОСОБА_3, в якому в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_2, у приватних справах з України в Угорщину.

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.

Згідно п. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду в боксі поглибленого огляду.

В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та особистих речей гр. ОСОБА_2 окрім заявлених під час усного опитування 10 000 Євро (десять тисяч) було виявлено іноземну валюту в розмірі 25 000 Євро (двадцять п’ять тисяч), що знаходились у дорожній валізі в конверті. Доступ до виявленого нічим не утруднювався.

Виявлену іноземну валюту гр. України ОСОБА_2 визнав своєю власністю, та пояснив, що вказані виявлені гроші не мав на меті перевозити за кордон. У зв’язку з терміновою поїздкою забув про наявність саме в цій валізі конверта з валютою у розмірі 25 000 Євро (двадцять п’ять тисяч). Жодного відношення до виявленого, згідно відібраних пояснень, гр. ОСОБА_3 М О., що переміщувався в якості водія, не має.

На момент перетину митного кордону України у громадянина ОСОБА_2 відсутні будь-які документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у громадянина України ОСОБА_2 під час митного контролю виявлено товари (валютні цінності), переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України .

Вказані дії кваліфіковано, як такі, що мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.

Громадянин України ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він не мав на меті перевозити валюту у розмірі 25 000 Євро за кордон, яка є його власністю, оскільки про наявність валюти він забув, що вона знаходиться в конверті саме тієї валізи. Крім мого надав суду довідку з ПАТ «Ідея Банк» в якій зазначено, що він в Банку має рахунки та в період з 09.08.2018-09.11.2018р. за рахунком проведено видаткових операцій на суму 37 250,00 Євро. Гр..ОСОБА_3 жодного відношення до виявленої валюти в розмірі 25 000 Євро не має. Свою вину повністю визнає, однак вказав, що це сталося не навмисно через власну неуважність та необережність. Конфіскація цих коштів, на які він розраховував, поставить його в скрутне матеріальне становище, оскільки його доходи не великі, а він має нести витрати на повсякденні потреби життя.

Представник Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.

Заслухавши думку представника Закарпатської митниці ДФС, пояснення ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:

Згідно ст.471 МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

З протоколу про порушення митних правил №5309/30500/18 від 13.11.2018 року встановлено, що 13.11.2018 року о 13 год. 03 хв. в зону митного контролю на ділянку “Виїзд” митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки “ KIA”, моделі “CEE'D ”, реєстраційний номерний знак України AE0203CO, під керуванням гр. України ОСОБА_3, в якому в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_2, у приватних справах з України в Угорщину.

Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_2 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.

Згідно п. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до частини 4 статті 318 Митного кодексу України митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду в боксі поглибленого огляду.

Згідно частини 1 п. 3 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, а згідно пункту 2 даної статті - шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та особистих речей гр. ОСОБА_2 окрім заявлених під час усного опитування 10 000 Євро (десять тисяч) було виявлено іноземну валюту в розмірі 25 000 Євро (двадцять п’ять тисяч), що знаходились у дорожній валізі в конверті. Доступ до виявленого нічим не утруднювався.

Виявлену іноземну валюту гр. України ОСОБА_2 визнав своєю власністю, та пояснив, що вказані виявлені гроші не мав на меті перевозити за кордон. У зв’язку з терміновою поїздкою забув про наявність саме в цій валізі конверта з валютою у розмірі 25 000 Євро (двадцять п’ять тисяч). Жодного відношення до виявленого, згідно відібраних пояснень, гр. ОСОБА_3 М О., що переміщувався в якості водія, не має.

Згідно пункту 1 статті 197 «Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України» Митного кодексу України «У випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України».

Відповідно до пункту 3 статті 197 «Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України» Митного кодексу України визначено, що «вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України».

Згідно пунктів 1 та 2 ст. 2 Постанови Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року N 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» (зі змінами, затвердженими Постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2017 року N 127) , встановлено, що «Фізична особа - резидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Вивезення за межі України фізичними особами - резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро».

З огляду на викладене громадянин України ОСОБА_2 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у громадянина України ОСОБА_2 під час митного контролю виявлено товари (валютні цінності), переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України в розмірі 25000 Євро.

Дії гр. України ОСОБА_2 за ст. 471 Митного кодексу України кваліфіковані правильно.

Вина гр. України ОСОБА_2 в порушенні ним митних правил підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про ПМП № 5309/30500/18 від 13.11.2018 року, поясненнями самого порушника – ОСОБА_2 від 13.11.2018 року, актом огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, фотоматеріалами доданими до матеріалів справи, поясненнями гр.ОСОБА_3, доповідною запискою головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Тиса» ОСОБА_4

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 25 000 Євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну не заборонено, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з території України допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2, підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2, потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року).

З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_2, на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянина України та попередженню вчиненню ним нових порушень.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені в судовому засіданні пояснення правопорушника, який притягується до адміністративної відповідальності та надану суду довідку від 09.11.2018 р. за №2468 з банку яка підверджує що у ОСОБА_2 відкритий рахунок 26207502915678.978 у ПАТ «Ідея Банк», крім того, за період 09.08.2018-09.11.2018р. за рахунком проведено видаткові операції на суму 37250,00 Євро.

За протоколом про порушення митних правил ОСОБА_2 при усному опитуванні заявив про наявність у нього 10 000 Євро, а вилучені гроші в розмірі 25 000 Євро він визнав своєю власністю, яку не мав наміру перевозити за кордон, однак про наявність вказаних грошей у конверті саме тієї валізі він забув.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує підтверджуючі походження валюти документи, її розмір та призначення валюти. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_2.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 201 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст.471 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..

Вилучену іноземну валюту в розмірі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) Євро – повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 або його представнику.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача – 31211256026001, назва отримувача коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5