Ухвала суду № 79629920, 04.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2216/19

Провадження № 1-кс/520/1568/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Левицького О.А., захисника підозрюваного - адвоката Мангула П.М., підозрюваного ОСОБА_2, перекладача Хребтової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шевченко А.Ю., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019161480000287 від 02.02.2019 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, азербайджанця, громадянина Азербайджану, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, не маючого місця реєстрації на території України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.02.2019 року біля 03:00 години, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, розуміючи що здійснює свої злочинні дії в присутності інших людей, шляхом ривку з рук ОСОБА_7, відкрито викрав мобільний телефон «MeizuM6 Note» в корпусі синього кольору вартістю 4000 гривень, з сім-картою мобільного оператору «лайфселл» з номером телефону «НОМЕР_1», яка матеріальної цінності не має, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на вищевказану суму. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, проте в подальшому був затриманий співробітниками поліції.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підозрюваний громадянин ОСОБА_6, не має постійного місця роботи, не має постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання та реєстрації, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що законодавством не передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, тому підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак враховуючи те, що підозрюваний раніше не судимий, не переховувався від органу досудового розслідування чи суду, санкція ч. 1 ст. 186 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, слідчий суддя приходить до переконання про неможливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це не передбачено діючим кримінальним процесуальним законодавством.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри, стороною обвинувачення доведені ризики, тому без застосування іншого запобіжного заходу запобігти настанню ризиків неможливо, а запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 2 ст. 195 КПК України, електронні засоби контролю можуть застосовуватися: слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок; працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2019 року, протоколом огляду місця події від 02.02.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.02.2019 року, протоколом огляду предмету від 02.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.02.2019 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.02.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину від 02.02.2019 року, протоколом допиту підозрюваного від 02.02.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, те, що підозрюваний з місця скоєння кримінального правопорушення зник, враховуючи ті обставини, що підозрюваний не одружений, не працює, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1, ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи потерпілого та свідків кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченому ч. 3 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків в рамках даного кримінального провадження, з метою зміни їх показів.

Підстав для застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, обрання запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим з огляду на те, що підозрюваний не має постійного місця роботи, а запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить в повній мірі запобігання вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, враховуючи неможливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, з метою запобігання ризикам у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, у зв'язку з тим, що саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваним та запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шевченко А.Ю., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком до 02.04.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 02.04.2019 року наступні обов'язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицького О.А..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.