Рішення № 79628611, 31.01.2019, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/582/18

Провадження № 2/747/10/19

РІШЕННЯ

іменем України

31.01.2019 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Косенко Ю.Л.,

секретаря Божко Л.М.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому зазначили, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.02.2006 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) отримала кредит у розмірі 40 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві, та надала згоду щодо встановлення розміру кредитного ліміту за рішенням банку. Банк свої зобов’язання за договором виконав і видав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. В порушення умов кредитного договору позичальник кредитні кошти своєчасно не повернула, в зв’язку з чим, станом на 19.08.2018 року виникла заборгованість на загальну суму 103209 гривень 55 копійок, з них заборгованість за кредитом в сумі 61143 гривні 69 копійок, по відсоткам за користування кредитом у сумі 11867 гривень 98 копійок, пеня - 24806 гривень 95 копійок, штрафи (фіксована частина) - 500 гривень, та процентна складова 4890 гривень 93 копійки, що і просять стягнути з відповідача.

Ухвалою від 17 вересня 2018 року відкрито провадження справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.10.2018 відповідачем подано відзив на позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК у якому ОСОБА_1 просила відмовити у задоволення позову.

02.01.2019 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК на відзив на позов ОСОБА_1 у якому просили задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд даної цивільної справи без участі представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у якому зазначено, що позов підтримують у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов не визнала повністю та просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що отримала від банку кредитну картку № 5168742331297451 зі строком дії до 01.2018 року та періодично користувалася кредитними коштами. 08.11.2017 року у повному обсязі погасила кредит на картці у сумі 1146 гривень та не мала заборгованості. У день свого народження 22.11.2017 десь після 16.00 год. на її мобільний телефон, підв»язаний до карток банку надійшов дзвінок, після чого телефон був заблокований. Її син ОСОБА_3, зі свого номера зателефонував на номер 3700 Приватбанку, і вона повідомила про шахрайські дії та попросила заблокувати рахунок. Наступного дня 23.11.2017 у відділенні Приватбанк у с.м.т. Талалаївка дізналася від працівника банку, що 22.11.2017 знято кошти з її кредитної картки у розмірі 32000 гривень та із зарплатної картки у розмірі 1149 гривень. Працівник банку повідомила, що зняття коштів відбулося у м. Кривий Ріг. Також працівник повідомила, що її картка розблокована, і вона попросила повторно її заблокувати. Перебуваючи у Талалаївському відділенні поліції 23.11.2017 року вона написала звернення до кіберполіції про шахрайські дії з її картками, яке направила електронною поштою. Того ж дня її телефон надійшло СМС повідомлення Приватбанку про збільшення кредитного ліміту у 40 000 грн по її картці, після чого вона повторно прийшла до відділення банку та знову заблокувала картку. 26.11.2017, відповідно до направленого кіберполіцією на її електронну пошту зразку заяви про вчинення злочину вона заповнила даний документ та направила його поштою. Матеріали досудового розслідування за фактом викрадення коштів з карток шахрайським шляхом в подальшому було направлено до Талалаївського відділення поліції, де і проводиться розслідування. На її звернення до служби безпеки АТ КБ «Приватбанк» працівником даної служби на її електронну пошту направлено фото осіб, які знімали кошти, зафіксовані камерою. Дані фото вона передала поліції. Після 08.11.2017 року вона не користувалася вказаною карткою, не проводила особисто жодних операцій по рахунку, в тому числі щодо зняття коштів, а всі ці дії зроблені шахрайським шляхом. Після закінчення строку дії кредитної картки № 5168742331297451, вона іншої кредитної картки у банку не отримувала. Також вона ніколи нікому не повідомляла пароль та секретний код карток. Протягом останнього часу працівники АТ КБ «ПРИВАТБАНК» їй неодноразово телефонували з метою спонукати до виплати боргу, якого вона не брала, при цьому погрожували, що вона та її рідні залишаться без будинку, бо його віднімуть за борг, що справу передадуть колекторам.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 22.11.2017 року його мати святкувала день народження, але він не зміг з нею поговорити, так як вона не відповідала на дзвінки. Приїхавши до матері додому виявив, що виклик на її номер йде, а мобільний телефон не дзвонить, і він зрозумів, що можуть бути шахрайські дії. Зі свого телефону набрав номер 3700, дав слухавку матері і вона попросила працівника Приватбанк заблокувати карки. 23.11.2017 року мати з»ясувала у відділенні ПРИВАТБАНК, що 22.11.2017 було знято кошти з її кредитної картки у сумі більше 30 тис грн. та із заробітної картки у сумі більше 1 тис. грн. Про вчинення шахрайський дій ОСОБА_1 наступного дня повідомила кіберполіцію і на даний час проводиться розслідування злочину. Щоб розблокувати телефон матері він звертався до відділу Київстар у м. Ромни, де йому повідомили, що номер телефону було заблоковано сторонніми особами.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 22.11.2017 перебувала у будинку ОСОБА_1, яка святкувала день народження. Після 16.00 год. на мобільний ОСОБА_6 зателефонував незнайомий номер, після чого телефон був заблокований. Після приїзду сина ОСОБА_1 ОСОБА_4 він зі свого мобільного зателефонував на номер 3700 Приватбанку і ОСОБА_1 заблокувала картки. Їй відомо, що 23.11.2017 року ОСОБА_1 дізналася у відділенні банку про те, що з її карток було знято кошти, після чого звернулася до поліції із заявою про вчинення шахрайських дій. Також вона була свідком розмови ОСОБА_1 з працівником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який телефонував з приводу боргу, та зазначав, що ОСОБА_1 залишиться без будинку, бо його опишуть у разі несплати нею боргу.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 22.11.2017 року був заблокований телефон його дружини, яка того дня святкувала день народження, і вона не могла приймати дзвінки та телефонувати. Після приїзду їх сина ОСОБА_3 з його телефону зателефонували у Приватбанк та заблокували картки дружини. Наступного дня у відділенні банку дізналися, що було знято кошти у сумі більше 30 000 гривень з карток дружини. Потім вони поїхали у поліцію та написали заяву про вчинення злочину. Також 23.11.17 на телефон дружини надійшло СМС повідомлення Приватбанку про збільшення кредитного ліміту у 40 000 грн по її картці, після чого вони повторно прийшли до відділення банку та знову заблокували картку.

Суд, заслухавши відповідача, свідків, повно та всебічно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства України.

Як встановлено в судовому засіданні 03.02.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та зобов»язувалася використовувати платіжну карту в розмірі платіжного ліміту, погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування по перевитратам платіжного ліміту та сплачувати комісії ( а.с 9-26)

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ ««ПРИВАТБАНК»).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 10.03.2006 встановлено кредитний ліміт- 3000 грн, 03.07.2008 збільшено кредитний ліміт до 5000 грн, 11.02.2009 зменшено ліміт до 2500 грн, 25.03.2009 зменшено ліміт до 2100 грн, 18.04.2011 збільшено ліміт до 4000 грн, 24.08.2012 збільшено до 6000 грн, 28.06.2013 збільшено кредит до 10900 грн, 12.01. 2016 встановлено ліміт у сумі 10900 грн, 10.02.2016 збільшено до 12700 грн, 10.04.2017 – 23000 грн, 13.07.2017 -32000 грн, 13.10.2017 - 34 000 грн, 23.11.2017 збільшено ліміт до 40 000 грн, а 18.07.2018 року знижено ліміт і він становив 0.00 грн. ( а.с 119 ).

Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується факт користування кредитними коштами до 08.11.2017 згідно картки № 5168742331297451 зі строком дії до 01.2018 року.

Звертаючись до суду із даним позовом, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказувало про те, що у встановлені договором строки відповідач зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом 19.08.2018 року виникла заборгованість на загальну суму 103209 гривень 55 копійок, з них заборгованість за кредитом в сумі 61143 гривні 69 копійок, по відсоткам за користування кредитом у сумі 11867 гривень 98 копійок, пеня - 24806 гривень 95 копійок, штрафи (фіксована частина) - 500 гривень, та процентна складова 4890 гривень 93 копійки, про що надали розрахунок ( а.с 5-8 )

Станом на 08.11.2017 заборгованість за наданим кредитом ОСОБА_1 перед банком становила 1145 гривень 20 копійок, яка 08.11 2017 року погашена відповідачем шляхом внесення коштів у сумі 1146 гривень, що підтверджується даними руху коштів по рахунку № 5168742331297451 ( а.с. 119 –зворот -123), і позивачем не доведено зворотного.

Згідно виписки про рух коштів 22 листопада 2017 року зафіксовано переведення коштів із картки ОСОБА_1 у сумі 2 грн через термінал самообслуговування у м. Кривий Ріг, вул. Косіора, б.12 у розмірі 2 грн. Після чого зафіксовано кілька операцій зняття кредитних коштів через сервіс LiqPay, на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування за кредитним договором ( а.с. 121, 130, 130 зворот, 131)

Інформацією, що міститься у листі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.12.2018 ( а.с 117-117зворот) підтверджується, що картку № 5168742331297451було заблоковано 22.11.2017 року в цілях безпеки за дзвінком третьої особи ОСОБА_4, оскільки власник картки самостійно не міг звернутися до банку.

23.11. 2017 ОСОБА_1 звернулася по електронній пошті із зверненням до управління кіберполіції щодо несанкціонованого зняття коштів з її рахунків, що мало місце 22.11.2017 року ( а.с 69).

23.11.17 на електронну адресу ОСОБА_1 надійшла інформація з управління кіберполіції про реєстрацію її звернення із роз»ясненням щодо необхідності заповнення бланку заяви ( а.с 70,71)

26.11.2017 року ОСОБА_1 направлена письмова заява на ім»я начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо проведення перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів з кредитної картки Приватбанк у сумі 31 тис грн. та заробітної картки у сумі 1149 грн, що мало місце 22.11.2017 року ( а.с 72).

Також відповідачем направлені звернення голові правління АТ КБ «ПРИВАТБАНК » та начальнику служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо надання інформації за фактом несанкціонованого зняття коштів з кредитної та заробітної карток (а.с.75-77)

24.01.2018 року на підставі матеріалів, що надійшли з СУ ГУНП в Чернігівській області за фактом звернення ОСОБА_1 щодо несанкціонованого зняття коштів з рахунків, що мало місце 22.11.2017 року слідчим Талалаївського відділення поліції внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 190 КК України за № 12018270260000025 (а.с.83) та розпочато досудове розслідування, яке триває до даного часу.

У відповіді на відзив на позов ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в обгрунтування вимог щодо задоволення позову зазначив, що у відповідності до умов та правил надання банківських послуг Приватбанком банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, картки, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в СМС- повідомленні, ПІН-коду, паролях системи ПРиват24, або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання. Також вказують, що на даний час жодну особу не визнано винною у шахрайських діях за рішенням суду і тому відповідальність за операції, що проводилися несе тільки клієнт (а.с.105-108).

При вирішенні спору, що виник між сторонами суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 розділу VI Загальні вимоги до безпеки

здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

В даному випадку відповідач ОСОБА_1 повідомила позивача про шахрайській дії з картковими рахунками, щодо перерахування коштів, звернулася із заявою до поліції щодо проведення перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів, наявне кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, а позивачем не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, що дає суду змогу прийти до висновку про передчасне звернення позивача в даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсутність правових підстав для його задоволення.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71 цс15 на яку послався Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року справа № 127/23496/15-ц та 20 червня 2018 року справа № 691/699/16-ц.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1І про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв»язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 211, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації с. Стара Талалаївка, вул.Чкалова, 20 Талалаївського району Чернігівської області (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.Л.Косенко