Ухвала суду № 79627470, 05.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/799/19

ун. № 759/2279/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. при секретарі Дудник В.В., за участі прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Балабан Є.О., слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Бондар М., адвоката Вожакіної Т.В., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Житомир, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: 17.01.2013 Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,- Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100080000883 від 04.02.2019, в якому ОСОБА_4, 15.02.1989року народження повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.

Слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, в тому числі із застосуванням насильства, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4, 03.02.2019 приблизно о 23 год. 45 хв. перебуваючи, за адресою: м. Київ, пр. Л. Курбаса, 9, із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном та в результаті заволодів ним спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 8000 грн. 00 коп.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_4, 03.02.2019, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та обставинах, незважаючи на те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів, з метою покращення свого матеріального становища, маючи при собі заздалегідь заготовлений балон з рідиною сльозоточивої та дратівливої дії вирішив вчинити напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.

Цього ж дня ОСОБА_4, 03.02.2019 приблизно о 23 год. 40 хв., перебуваючи неподалік будинку № 9, розташованого по проспекту Леся Курбаса в місті Києві, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_6, який в руках тримав мобільний телефон та у якого на шиї знаходилися навушники.

Слідчий зазначив, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений заволодіння чужого майна, ОСОБА_4, 03.02.2019 приблизно о 23 год. 45 хв., біля пішохідного переходу розташованого з тильної сторони будинку № 9, розташованого по проспекту Леся Курбаса в місті Києві з переду підійшов до ОСОБА_6 та тримаючи в правій руці балон з рідиною сльозоточивої та дратівливої дії, бризнув його вміст в очі потерпілому. Після цього, ОСОБА_4 лівою рукою вихопив у ОСОБА_6 з рук належний йому мобільний телефон «Huawei» білого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1, який знаходився в чохлі чорно-сірого кольору, та в середині якого знаходилася сім-карта мобільного оператору «лайфселл» та після того як останній впав на сніг зірвав з його шиї навушники червоно-чорного кольору марки «Huawei». Таким чином, викравши майна на загальну суму 8 000 гривень.

Заволодівши в такий спосіб майном потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік разом із викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 8000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Слідчий зазначив, що у вчиненні зазначеного злочину обґрунтовано повідомлено про підозру: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Житомир, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 (п/б) та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженому: 17.01.2013 Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,- Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом огляду місця події від 04.02.2019, по пр. Л. Курбаса, 9 в м. Києві;протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.02.2019, по бул. Кольцова, 22-А в м. Києві;протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 04.02.2019;протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 04.02.2019;показаннями потерпілого ОСОБА_5;показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9;протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

04.02.2019ОСОБА_4. було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 05.02.2019 р повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Слідчий зазначив, що згідно роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у разі, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, та коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Слідчий зазначив, що враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, ніде не працює, не має в місті Києва реєстрації та офіційного місця проживання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може негативно впливати на потерпілого та свідків, а також продовжувати вчиняти інші злочини та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий суддя, враховуючи обставини, які зазначені у клопотанні та наданих матеріалів до нього, з метою забезпечення виконання підозрюваним на нього процесуальних обов'язків, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що застосувати більш м'який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не можливо, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує фактичні обставини та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Визначення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, з урахуванням тяжкості злочину не буде перешкоджати меті заходів забезпечення кримінального провадження, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та надані докази прокурором до клопотання та захисником підозрюваного, дійшов висновку, що вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки підозрюваний не надав доказів про місце роботи, не є біологічним батьком ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, відсутні докази, що підозрюваний утримує малолітнього ОСОБА_11, який перебуває саме на його утриманні, заволодів чужим майном гр.ОСОБА_6 . насильницьким способом де прослідковується повторніть вчинення кримінального правопорушення у спосіб, який ним вже застосовувався, та за яке підозрюваний вже відбув покрання, що на думку суду є ризиком у кримінальному провадженні.

При призначені розміру застави суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, які не зменшилися, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому суд вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, а саме в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57 630.00 грн.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, з подальшим утриманням його в ДУ Київському слідчому ізоляторі.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 440.00 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № 37318005112089, після внесення якої ОСОБА_4, підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві

із встановленою періодичністю;

- повідомляти прокурора чи слідчого про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУДСАУ в місті Києві має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Київського слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Київського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської місцевої прокуратури №8 та слідчого суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить Інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: Т.О.Величко

Копію цієї ухвали вручено 05.02.2019 року

о «__» год. «__» хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

підозрюваний ____