Рішення № 79626789, 05.02.2019, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/966/18

Провадження №2/672/15/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2019 року м.Городок

Городоцький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Федорук І.М.,

з участю секретаря судового засідання Жиловської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що з відповідачем було укладено договір № б/н від 09.10.2013 року, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на укладення даного договору, підписавши заяву, погодившись з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку. Проте, умов цього договору щодо повернення кредиту та внесення плати за його користування ОСОБА_2 належним чином не виконав, в зв’язку з чим утворилась заборгованість, котра станом на 31.05.2018 року становить 93077 грн. 96 коп. та складається з : 1950,61 грн. заборгованості за кредитом, 81277,86 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4941,02 грн. – заборгованість за пенею і комісією, а також 500 грн. штрафу (фіксована частина), 4408,47 грн. (процента складова). Тому просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 93077,96 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п.2 ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву не подав, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Встановлено, що 09 жовтня 2013 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» (вподальшому назву змінено на АТ КБ «ПриватБанк») надало відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як видно з копії анкети-заяви, відповідач погодився, що ця заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у цій заяві.

Позивач встановив ОСОБА_1 кредитний ліміт у розмірі 2000 грн.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

При цьому банк видав відповідачу кредитну картку № 5168755339804623 для обслуговування карткового рахунку зі строком її дії до серпня 2017 року та перерахував кредитні кошти на вказаний рахунок, що підтверджується довідкою про видані кредитні картки, банківською випискою по картковому рахунку.

Як видно із виписки по картці № 5168755339804623, наданої банком, відповідач з 09.10.2013 року користувався наданою йому кредитною карткою шляхом зняття готівкових коштів з картки, однак повернення коштів здійснював не в повному обсязі.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, однак не виконав своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 1950 грн.61 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий банком, в частині визначення заборгованості по відсоткам у сумі 81277 грн. 86 коп., оскільки даний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону з огляду на таке.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року (справа № 489/9289/14-ц, провадження № 61-5307св18), у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо; боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Такий висновок наведений і у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.

Як видно з матеріалів справи, під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00 % на рік, з 01.09.2014 року процентна ставка була збільшена до 34,80 % річних, з 01.04.2015 року до 43,20 % річних.

Однак, позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суду не надано доказів того, що позивачем узгоджувалася з відповідачем зміна процентної ставки - її збільшення з 01.09.2014 року - до 34,80 % річних, з 01.04.2015 року - до 43,20 % річних.

З врахуванням викладеного, суд бере до уваги первинну процентну ставку - 30,00 % річних .

Відповідно до розрахунку заборгованості, кількість прострочених днів неповернення кредитних коштів у період строку дії картки з 13.09.2013 року по липень 2017 року складає 1455 днів.

Отже, заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за період строку дії картки становить 2332 грн. 70 коп. (30 (% річних):365днів в роціх1455днів прострочення х1950,61 грн. заборгованості:100).

Таким чином суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 2332,70 грн.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачки на користь банку пені та штрафу, суд приймає до уваги наступні норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене і те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003 цс 15).

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, вимоги ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення неустойки у вигляді окремо пені та штрафу підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4941,02 грн. заборгованості за пенею, а в стягненні заборгованості за штрафом а сумі 4908,47 грн.( 500 грн. штрафу -фіксована частина, та 4408,47 грн. штрафу - процентна складова), слід відмовити за необґрунтованістю.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 177,78 грн. ( пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.526, 549, 610, ч. 1 ст. 1049, ч.1 ст. 1054 ЦК України , ст. ст. 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.10.2013 року в сумі 9224,33 грн. ( дев’ять тисяч двісті двадцять чотири грн.. 33 коп.), яка складається з: 1950,61 грн. – заборгованість за кредитом, 2332,7 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4941,02 грн. – заборгованість за пенею, а також 177,78 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Городоцький районний суд Хмельницької області .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: вул.Грушевського 1Д, м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, паспорт серії НА №916325, виданий Городоцьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 14.02.2001 р.

Повне судове рішення складене 05.02.2019 року.

Суддя І.М.Федорук