Ухвала суду № 79625841, 27.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9900/18

№ 1-кп/755/1198/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

за участю прокурора Борисенка О.В.,

захисника Корнієнка Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 03.03.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 16.12.2016 року звільнений з Березанської виправної колонії Київської області № 95 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотав про доцільність продовження ОСОБА_2 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, розгляд провадження не закінчено, обвинувачений може переховуватися від суду, ним вчинено тяжкий злочин, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за злочини проти власності, дане кримінальне правопорушення вчинив повторно.

Захисник Корнієнко Д.І. заперечував щодо продовження строку тримання під вартою зазначивши, що ОСОБА_2 можливо змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою - домашній арешт, оскільки його підзахисному раніше такий запобіжний захід обирався він його не порушував, до затримання працював неофіційно різноробочим.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Так, згідно зі ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченому запобіжного заходу увигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, є раніше судимий за корисливий злочин, офіційно ніде не працює, що може свідчити про те, що він схильний до скоєння нового кримінального правопорушення, може ухилятися від органу слідства та суду. Крім того, на даний час всі докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, не досліджені, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

Також, обвинуваченому судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, закінчується, однак, на даний час, у зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Так, у цій справі, строк тримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, офіційно не працюючому, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції Українистроком не більше двох місяців - до 27 жовтня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35 240 гривень яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ГУК у місті Києві/м. Київ/22030200, ЄДРПОУ: 37993783, МФО: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № 31217205026001), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СУ ГУ НП у м. Києві, прокурора прокуратури м. Києва та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_2, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя