Рішення № 79625672, 04.02.2019, Оболонський районний суд міста Києва

04.02.2019 Справа № 756/11942/17

Справа № 756/11942/17

Провадження № 2-а/756/14/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Луценка О.М.,

при секретарі Румянцевій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що 27.06.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом в якому просив повідомити, як періоди трудової діяльності були включені до розрахунку, чому загальний стаж склав 35 років 11 місяців 16 днів, які періоди трудової діяльності не були включені для обрахунку пенсії та повідомлення індивідуального коефіцієнту заробітку та коефіцієнт страхового стажу для обчислення його пенсії.

Листом від 03.07.2017р. за №1090/С-888 відповідач повідомив позивача, що до страхового стажу не враховано періоди з 01.04.1991по 01.09.1992рр. та з 02.09.1992 по 01.07.1993рр. у зв'язку з відсутністю відбитка печатки, яка засвідчує підпис посадової особи на звільненні, а також про те, що по періоду здійснення підприємницької діяльності як фізична особа - підприємець з 15.04.2002по31.12.2003р. буде прийнято рішення щодо врахування( неврахування) страхового стажу. Вважає дії відповідача неправомірними, у зв'язку із чим просив зобов'язати зарахувати трудовий стаж до пенсії позивача з 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993рр.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Що стосується зарахування позивачу трудового стажу в повному обсязі за 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993рр. у головного управління Пенсійного фонду були відсутні законі підстави, у зв'язку з відсутністю відбитка печатки, яка засвідчує підпис посадової особи на звільненні. В результаті проведеної перевірки пенсійної справи позивача та наданих документів, було встановлено, що його страховий стаж обчислено вірно, тому просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до положень частини 1статті 26 вищевказаного Закону України з наступними доповненнями «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 24 Закону визначено, що страховий стажце період, протягом якого особа підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, який набутий особою до 01 січня 2004 року і який прирівнюється до страхового.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіта отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі роботи 35 років 11 місяців 16 днів.

В 27.06.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом в якому просив повідомити, як періоди трудової діяльності були включені до розрахунку, чому загальний стаж склав 35 років 11 місяців 16 днів, які періоди трудової діяльності не були включені для обрахунку пенсії та повідомлення індивідуального коефіцієнту заробітку та коефіцієнт страхового стажу для обчислення його пенсії.

Листом від 03.07.2017р. за №1090/С-888 відповідач повідомив позивача, що до страхового стажу не враховано періоди з 01.04.1991по 01.09.1992рр. та з 02.09.1992 по 01.07.1993рр. у зв'язку з відсутністю відбитка печатки, яка засвідчує підпис посадової особи на звільненні, а також про те, що по періоду здійснення підприємницької діяльності як фізична особа - підприємець з 15.04.2002по31.12.2003р. буде прийнято рішення щодо врахування( неврахування) страхового стажу. Вважає дії відповідача неправомірними, у зв'язку із чим просив зобов'язати зарахувати трудовий стаж до пенсії позивача з 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993рр.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року N 637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.

Згідно п.18 вказаного Порядку за відсутності документів, про наявний стаж роботи і неможливістю одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, які зазначені в п.17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань неменше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно трудової книжки вбачається,що ОСОБА_1 працював в періоди 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993рр., що підтверджується відповідними записами в ній.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно з яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачене законодавством. Одночасно ця норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень і способом, передбачений законодавством України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

В трудовій книжці позивача наявні записи про його роботу в періоди 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993рр., тобто, підтверджено його трудовий стаж, однак він не був зарахований при розрахунку призначеної позивачу пенсії, тому суд вважає, що даний стаж роботи має бути зарахований позивачу до загального страхового стажу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач жодним чином не спростував відомості викладені в трудовій книжці позивача про стаж його роботи за 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993 роки.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмету спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відмови у зарахування позивачу до загального страхового стажу роки за 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993 роки та зарахувати позивачу до загального страхового стажу повні роки його роботи ґрунтується на законі і підлягають задоволенню.

Зважаючи на ту обставину, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі ст.ст. 19, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 24, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 1, 20, 24, 26, 45, 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 5, 6, 14, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 295, 370 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати трудовий стаж до пенсії ОСОБА_1 з 01.04.1991р. по 01.09.1992р. та з 02.09.1992по 01.07.1993 роки.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М.Луценко